розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди й за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2008 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 30 вересня 2007 року в результаті зіткнення автомобіля ВАЗ 21093 під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля Мерседес-Бенц під керуванням ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), унаслідок якої ОСОБА_1 завдано матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_3., ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, посилаючись на те, що пригода сталося з вини ОСОБА_2

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2008 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 175 грн. 70 коп., 210 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 45 грн. витрат на правову допомогу, 7 грн. 20 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 250 грн., 5 грн. 95 коп. судового збору, 9 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 10 314 грн. 66 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 110 грн. 10 коп. судового збору, 21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 350 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 243 грн. 21 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 700 грн. витрат на правову допомогу, 35 грн. 70 коп. судового збору, 21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 ставлять питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог і відмову в задоволенні зустрічного позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення не відповідають цим вимогам.

Згідно із чч. 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що 30 вересня 2007 року ДТП сталася з вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди, а в іншій частині рішення районного суду залишив без змін.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо не доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Судами встановлено, що заступником начальника 5-го МРВ ДАІ м. Надвірна винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП, яка мала місце 30 вересня 2007 року в с-щі. Делятині Надвірнянського району, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України ( а. с. 10-11).

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2007 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. У частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП провадження закрито у зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення ( а. с. 7).

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2007 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП ( а. с. 4).

За заявою ОСОБА_4 про проведення автотоварознавчого дослідження для вирішення питання про матеріальні збитки, завдані власникові автомобіля ВАЗ 210930 у результаті його пошкодження під час ДТП 20 вересня 2007 року, було надано висновок спеціаліста № 109 (а. с. 76 - 99).

Але суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не оцінив належність і достовірність показань свідків, не дослідив матеріали адміністративних справ та не сприяв всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на викладене уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2008 року задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.