Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жовті Води Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жовті Води Дніпропетровської області на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 3 червня 2008 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2009 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жовті Води Дніпропетровської області (далі - ВВДФССНВВПЗ) про відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Зазначав, що у період з 1966 року до 1986 року він перебував у трудових відносинах з Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

27 лютого 1986 року звільнився за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком.

Рішенням ЛТЕК від 30 березня 1994 року йому встановлено другу групу інвалідності безстроково з причини професійного захворювання та визначено 50% втрати працездатності.

Посилаючись на те, що Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" при встановленні сум на відшкодування шкоди не правильно було визначено середній заробіток, унаслідок чого неправильно визначено страхові виплати, просив стягнути з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на його користь 11 249 грн. 60 коп. у рахунок відшкодування шкоди; 31 798 грн. 36 коп. в рахунок виплати одноразової допомоги за період із 30 березня 1994 року по 30 березня 2001 року; стягнути з ВВДФССНВВПЗ 45 177 грн. в рахунок заборгованості по страховим виплатам за період з 1 квітня 2001 року по 1 лютого 2008 року; щомісячну страхову виплату у розмірі 1393 грн. 49 коп., починаючи з 1 лютого 2008 року.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 3 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ВВДФССНВВПЗ на користь ОСОБА_1 страхову виплату щомісячно у розмірі 817 грн. 33 коп., починаючи з 1 січня 2007 року, стягнуто заборгованість по недовиплаченим страховим сумам з 1 січня 2004 року по 1 січня 2007 року в розмірі 14 107 грн. 46 коп.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2009 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 3 червня 2008 року змінене в частині розміру заборгованості по невиплаченим страховим виплатам. Стягнуто з ВВДФССНВВПЗ на користь ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам за період з 1 січня 2004 року по 1 січня 2007 року у сумі 11 851 грн. 12 коп. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ВВДФССНВВПЗ просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, стягнувши на його користь страхову виплату щомісячно, безстроково у розмірі 817 грн. 33 коп., починаючи з 1 січня 2007 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов`язкового скасування судових рішень.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 335- 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жовті Води Дніпропетровської області відхилити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 3 червня 2008 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.