Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Балюка М.І.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Охрімчук Л.І.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 липня 2008 року,

У квітні 2007 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3. про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що за договором про надання посередницьких послуг, укладеним сторонами 12 грудня 2006 року, і додатком до нього агентство нерухомості "Наша оселя" в особі ОСОБА_2. підшукало частину будинку АДРЕСА_1 ринкова вартість якої сторонами була оцінена в 35 тис. у.о., для придбання її відповідачем, а ОСОБА_3. при здійсненні ним правочину зобов'язувався сплатити комісійні в розмірі 3% від ринкової вартості придбаного об'єкта нерухомості.

29 грудня 2006 року відповідач набув права власності на запропоновану ним частину будинку, однак взяте на себе зобов'язання за договором про надання посередницьких послуг не виконав, чим завдав йому матеріальних збитків та моральної шкоди. ОСОБА_2. просив позов задовольнити.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 липня 2008 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1 5 302 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., судовий збір у розмірі 53 грн. 02 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_3. ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог або передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання посередницьких послуг від 12 грудня 2006 року, а відповідач своїх зобов'язань не виконав, оскільки уклавши договір дарування частини вказаного будинку, яку йому було запропоновано ОСОБА_1не сплати останньому 3% від ринкової вартості об'єкта нерухомості, тобто 5 302 грн. 50 коп.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2006 року між агенством нерухомості "Наша оселя" в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_3укладено договір про надання посередницьких послуг № 59П ( а. с. 5).

Відповідно до додатку до зазначеного договору запропонованих позивачем об'єктів нерухомості вбачається, що відповідачу було запропоновано два варіанти об'єктів, а саме: 12 грудня 2006 року частина будинку за адресою: АДРЕСА_1 20 грудня 2006 року частина будинку за адресою: АДРЕСА_2 ( а. с. 5).

Згідно з договором дарування частини жилого будинку від 29 грудня 2006 року ОСОБА_3 подаровано 1/5 частину будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд ( а. с. 23).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ОСОБА_3. указував на те, що позивачем не виконано умови договору, оскільки йому квартира АДРЕСА_1 не була запропонована, а була подарована власником будинку ОСОБА_4. за дорученням, виданим сину - ОСОБА_5 який є його другом і партнером по бізнесу.

Суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув; таких доводів ОСОБА_3. належним чином не перевірив; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин; не встановив та не зазначив у рішенні відповідних фактів і обставин, а саме: чи були виконані в повному обсязі умови договорів самим позивачем, чи зверталася ОСОБА_4. сама або за довіреністю до позивача з питанням щодо продажу її частини будинку.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 липня 2008 року задовольнити.

Рішення рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.