розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - ЗАТ "Укртатнафта"), товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (далі - ТОВ "Центр-ЛТД") про усунення перешкод у здійсненні права на працю, за скаргою закритого ЗАТ "Укртатнафта" про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами ухвали Верховного Суду України від 3 грудня 2008 року

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що працює вантажником бітумного виробництва в ТОВ "Центр-ЛТД". 15 січня 2008 року за дорученням керівництва прибув на прохідну ЗАТ "Укратанафта", щоб пройти до свого робочого місця на його території, проте до робочого місця не був допущений працівниками ЗАТ "Укртатнафта". Його не було допущено до робочого місця також 16, 17, 18, 21, 22 січня 2008 року. Зазначеними діями ЗАТ "Укртатнафта" порушено його право на працю та завдано моральної шкоди. Просив визнати дії ЗАТ "Укртатнафта" незаконними й стягнути із ЗАТ "Укртатнафта" на його користь 1 тис. 699 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27 березня 2008 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 3 грудня 2008 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 березня 2008 року скасовано та передано справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

ЗАТ "Укртатнафта" звернулося до Верховного Суду України зі скаргою про перегляд ухвали Верховного Суду України від 3 грудня 2008 року у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону - п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України. На підтвердження наводить ухвали Верховного Суду України: від 13 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ "Укртатнафта", ТОВ "Центр-ЛТД" про визнання незаконними дій і відшкодування моральної шкоди; від 15 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ "Укртатнафта", ТОВ "Центр-ЛТД" про визнання незаконними дій та відшкодування моральної шкоди; від 9 жовтня 2008 року в справі за позовом Богатиренка Д.К. до ЗАТ "Укртатнафта", ТОВ "Центр-ЛТД" про усунення перешкод у здійсненні права на працю; від 7 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ЗАТ "Уктратнафта" про усунення перешкод у здійсненні права на працю та відшкодування моральної шкоди; від 19 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ЗАТ "Укртатнафта", ТОВ "Центр-ЛТД" про усунення перешкод у здійсненні права на працю, в яких за аналогічних обставин по-іншому вирішено питання застосування п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України. Просить ухвалу Верховного Суду України від 3 грудня 2008 року скасувати та залишити в силі ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11 лютого 2008 року й ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 березня 2008 року.

Скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 убачається, що він працює вантажником у ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" і за дорученням свого керівництва 15 січня 2008 року прибув до ЗАТ "Укртатнафта", проте працівники останнього не допустили його на робоче місце, а роботодавець - ТОВ "Центр ЛТД" - не забезпечує можливість виконувати трудові обов'язки. З урахуванням наведеного просив захистити порушені трудові права та відшкодувати завдану моральну шкоду.

Скасовуючи ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та передаючи справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, касаційний суд правильно виходив із того, що оскільки між фізичною особою - ОСОБА_1 - та юридичними особами (ТОВ "Центр ЛТД" і ЗАТ "Укртатнафта") виник спір із приводу здійснення права на працю та відшкодування завданої моральної шкоди, такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Крім того, у справі, що розглядається, вирішення суддею питання, чи належить спір до цивільного судочинства на стадії відкриття провадження у справі, є передчасним, оскільки при зверненні до суду позивач визначає осіб, які порушили його права, тобто відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 357, п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення ухвали без змін, якщо визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.