Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор‘євої Л.І.,

суддів: Барсукової В.М., Данчука В.Г.,

Балюка М.І., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Закарпаттяобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У серпні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Закарпаттяобленерго" (далі – ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго"), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що 29 липня 2009 року під час перевірки дотримання правил користування електроенергією у будинку відповідачки виявлено самовільне підключення до мережі електропостачання поза приладом обліку.

Посилаючись на викладене, ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" просило стягнути з ОСОБА_1. 7 375 грн. 60 коп. заборгованості.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2009 року, стягнуто з ОСОБА_1. на користь ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" 2 458 грн. 81 коп. заборгованості. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Районний суд, застосовуючи положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України та визначаючи заборгованість у сумі 2 458 грн. 81 коп., виходив із того, що ОСОБА_1. отримує пенсію за віком, яка надається багатодітним матерям (батькам) інвалідів з дитинства, її чоловік є інвалідом з виробничої травми обох ніг, сім‘я проживає у тяжких матеріальних умовах, користується земельною ділянкою площею 0,5 га, нічого не має у підсобному господарстві.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2009 року під час перевірки дотримання правил користування електроенергією у будинку ОСОБА_1. виявлено самовільне підключення до мережі електропостачання поза приладом обліку.

Відповідно до розрахунку збитків за актом про порушення Правил користування електроенергією (1357-99-п) заборгованість складає 7 375 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Положення зазначеної статті застосовуються при вирішенні питання про відшкодування завданої фізичною особою шкоди, якщо заподіяння такої шкоди не пов’язане з порушенням договірних зобов’язань.

Разом з тим, згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктами 3, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі – Правила), передбачено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

Згідно зазначених норм Правил та з урахуванням положень ст. 714 ЦК України в разі укладення між споживачем і енергопостачальником відповідного договору про користування електричною енергією розкрадання такої енергії є самовільними, протиправними діями споживача, спрямованими на порушення умов договору, й правовідносини, що виникли у зв’язку з такими діями та нарахуванням збитків, є договірними.

Суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не встановив та не зазначив у рішенні чи був укладений між сторонами договір про користування електричною енергією, в матеріалах справи зазначений договір відсутній, а тому безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України для зменшення розміру збитків.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Закарпаттяобленерго" задовольнити частково.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.