Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 липня 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна. Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3, який був власником квартири АДРЕСА_1 та 554 простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства "Західенерго" (далі - ВАТ "Західенерго"). Крім того, за життя батько не одержав заробітної плати за вересень 2005 року та винагороду за підсумками роботи за рік. Після смерті батька він одержав свідоцтво про право на спадщину за законом лише на 1/2 частку спадкового майна, оскільки на іншу 1/2 частку претендує відповідачка ОСОБА_2 Посилаючись на те, що батько не перебував із відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, а лише нерегулярно й нетривалий час проживав із нею, однак однією сім'єю вони не жили та спільного майна не набули, а також на те, що ОСОБА_2 з метою заволодіння спадковим майном батька підробила свідоцтво про одруження з ним, позивач просив про задоволення позову.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку спірного майна, посилаючись на те, що спірне майно набуте нею з ОСОБА_3за час спільного проживання однією сім'єю.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2008 року первісний позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та 277 простих іменних акцій ВАТ "Західенерго". У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 також задоволено частково. Визнано за нею право на 1/2 частку заробітної плати за вересень 2005 року в сумі 2 783 грн. 47 коп. і на 1/2 частку винагороди за підсумками роботи за рік у сумі 243 грн. 98 коп., які належали ОСОБА_3, але не були ним одержані за життя. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 липня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку спадкового майна після смерті ОСОБА_3, а саме: на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 277 простих іменних акцій ВАТ "Західенерго", 2 783 грн. 47 коп. заробітної плати та 243 грн. 98 коп. винагороди за підсумками роботи за рік, які належали ОСОБА_3, але не були одержані ним за життя.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалюючи нове рішення про відмову у первісному позові та часткове задоволення зустрічного позову, апеляційний суд виходив із того, що відповідачка тривалий час перебувала з спадкодавцем ОСОБА_3 фактичних шлюбних відносинах, вони матеріально забезпечували одне одного, а під час його тяжкої хвороби вона надавала йому допомогу, що є підставою для визнання її спадкоємцем четвертої черги та зміни черговості одержання права на спадкування разом із його сином - позивачем за первісним позовом по справі.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до визначеного в ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що позовні вимоги ОСОБА_2 зводилися до визнання за нею права власності на 1/2 частку спірного майна як на її частку в спільній із ОСОБА_3сумісній власності, набутій за час спільного проживання однією сім'єю, з підстав, передбачених ст. 74 СК України. За таких обставин в апеляційного суду не було підстав для вирішення вимог ОСОБА_2 про визнання її спадкоємцем ОСОБА_3 четвертої черги спадкоємців за законом і зміни черговості одержання нею права на спадкування разом із сином ОСОБА_3 - ОСОБА_1, оскільки такі вимоги нею в установленому законом порядку не заявлялися.

Таким чином, апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого ним рішення суду й передачі справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 липня 2008 року скасувати, передати справу на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.