РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М.,
Гуменюка В.І., Луспеника Д.Д.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведення прав і обов'язків покупця за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_4, на повторне заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 7 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та переведення на неї прав та обов'язків покупця. В заяві зазначала, що була власницею будинку АДРЕСА_1. 4 серпня 2005 року вона уклала договір купівлі-продажу, за яким частину будинку продала ОСОБА_3, яка 3 березня 2006 року перепродала цю частину будинку ОСОБА_2 по договору за 10000 грн., а фактично за 30000 грн.
Посилаючись на те, що при укладанні між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 3.03.2006 року було порушено її, як співвласниці будинку, переважне право на купівлю іншої частки, оскільки вона письмово не була повідомлена про продаж частини будинку, з урахуванням уточнених позовних вимог просила позов задовольнити та перевести на неї права та обов'язки покупця і стягнути з неї на користь ОСОБА_2 30 000 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Повторним заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 7 вересня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Переведено права і обов'язки покупця ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу частини жилого будинку і з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1від 3.03.2006 року на ОСОБА_1 Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачену ним за договором ціну в сумі 10000 грн., розподілено судові витрати.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при укладанні 3.03.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частини спірного будинку були порушені права ОСОБА_1 щодо її переважного права перед іншими на придбання частки у праві спільної часткової власності, оскільки вона на порушення ч. 2 ст. 362 ЦК України не була письмово повідомлена про продаж цієї частки за місяць до укладення угоди.
Проте погодитись з таким висновком судів першої та апеляційної інстанції не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
Подавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Якщо інші власники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснюють цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
З матеріалів справи, зокрема з тексту позовної заяви (а.с.3-5, том 1), вбачається і не заперечувалось позивачкою, що вона заздалегідь знала про намір відповідачки ОСОБА_3 продати свою частину будинку, але її не влаштовувала ціна.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи (а.с.16, том.1), що 3 березня 2006 року, тобто в день укладання спірного договору, ОСОБА_1 підписала заяву, посвідчену нотаріально, в якій відмовилась від переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності та заявила про те, що не має наміру придбати відчужувану ОСОБА_3 частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1за ціною 10 000 (десять тисяч) гривень.
За таких обставин, коли позивачка знала про намір відповідачки продати свою частину будинку та відмовилась від свого переважного перед іншими права щодо її придбання за вказаною ціною, у відповідачки, виходячи з вимог ч. 2 ст. 362 ЦПК України, були всі підстави для продажу своєї частки іншій особі.
Таким чином, не можна погодитись з висновками судів про порушення переважного права позивачки на придбання спірної частини будинку з причини неналежного повідомлення та недотримання при цьому місячного строку, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 362 ЦПК України цей строк застосовується тоді, коли відсутні дані про намір іншого співвласника щодо купівлі частки у праві спільної часткової власності.
Висновок судів про те, що нотаріально посвідчена заява про відмову від здійснення переважного права не може замінювати обов'язковість письмового повідомлення про продаж будинку за місяць до продажу, є безпідставним та не відповідає вимогам матеріального закону, оскільки також суперечить змісту зазначеної норми, яка передбачає можливість відмовитись від здійснення свого права або реалізувати його протягом місяця.
З урахуванням викладеного в судових інстанціях не було законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_4, задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 7 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведення прав і обов'язків покупця відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Гнатенко Судді: М.І. Балюк В.М. Барсукова В.І. Гуменюк Д.Д. Луспеник