розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2007 року,

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого відповідно до договору купівлі-продажу, належить зазначена ділянка площею 0,0823 га, що розташована в АДРЕСА_1 (позиція по генплану НОМЕР_1). Оскільки відповідач чинить перешкоди в користуванні земельною ділянкою, він не має можливості почати будівництво жилого будинку, тому просив суд усунути перешкоди в користуванні спірної земельною ділянкою шляхом її звільнення відповідачем, знесення огорожі та металевих воріт, які перешкоджають у вільному доступі до земельної ділянки.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2007 року, позов задоволено частково. Усунено перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення відповідачем. У решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення частково позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що позивач є власником спірної земельної ділянки, що підтверджено державним актом на право власності (серія ЯД НОМЕР_2).

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Висновок суду про те, що оскільки відповідач чинить перешкоди власнику в користуванні цією ділянкою, позивач має право на захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, є правильним і обґрунтованим.

При розгляді справи судами дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Наведені в касаційній скарзі доводи про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права не підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 337, 344, 34НОМЕР_1 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2007 року залишити без змін.