розглянувши в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про перерахунок щомісячних страхових виплат,

в с т а н о в и л а:

У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про перерахунок щомісячних страхових виплат.

Зазначав, що страхові виплати у зв'язку з професійним захворюванням обчислювались та виплачувалися йому із застосуванням занижених коефіцієнтів тарифних ставок.

Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з відповідача на його користь 9 619 грн. 61 коп. недонарахованих щомісячних страхових виплат за період з 1 квітня 2001 року по 1 лютого 2006 року та встановити розмір щомісячних страхових виплат з 1 лютого 2006 року у розмірі 958 грн. 94 коп. з послідуючим перерахунком відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 червня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені.

Ухвалою колегії суддів Судової плати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 травня 2007 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 червня 2006 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року залишені без змін.

У липні 2007 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі звернулося до Верховного Суду України із скаргою, в якій просить переглянути у зв'язку з винятковими обставинами ухвалені судові рішення, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного й того ж самого положення закону.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. та стягуючи на його користь страхові виплати за період з 1 квітня 2001 року по 1 лютого 2006 року суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що середній заробіток ОСОБА_1. був визначений невірно та відповідно до п. 22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472 (472-93-п) середній заробіток належить корегувати на час втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок та посадових окладів.

Суд касаційної інстанції погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Проте повністю погодитися з такими висновками не можна.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України (1618-15) судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; 2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Колегіями суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за результатами розгляду цивільних справ за позовами потерпілих до відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і підприємств були постановлені ухвали від 31 травня 2006 року (№ 6 -2553 ск 06), 29 червня 2006 року, 6 грудня 2006 року (№ 6 - 6894 ск 06), 27 червня 2007 року (№ 6 - 886 св 07) відповідно до яких суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що вимоги потерпілого про перерахунок та стягнення сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, у зв'язку з неправильним застосуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 (v0006700-92) , виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Суд на порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України (1618-15) вказані вимоги закону залишив поза увагою, всупереч зазначеним правилам стягнув на користь позивача недонараховані щомісячні страхові виплати за увесь період, починаючи з 1 квітня 2001 року.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

Зазначені порушення залишилися поза увагою також суду касаційної інстанції, що призвело до неоднакового застосування цим судом одного і того самого положення закону.

З огляду на викладене ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених статтями 354, 359 ЦПК України (1618-15) .

Керуючись ст. 358 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 червня 2006 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року, ухвалою колегії суддів Судової плати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 травня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.