розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовомОСОБА_1 до приватного підприємця Новоскольцева Андрія Генріховича про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплачених за товар коштів, пені та відшкодування моральної шкоди,

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 вересня 2007 року він купив у магазині відповідача електричну плиту, сплатив за неї 2950 грн., відповідач повинен був до 7 жовтня 2007 року доставити йому товар, однак такого свого обов'язку не виконав, а в подальшому відмовився і повернути сплачені за плиту кошти, тому ОСОБА_2 зобов'язаний згідно ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" сплатити йому також пеню, крім того, незаконними діями відповідача йому завдана моральна шкода.

Позивач просив розірвати укладений між ним та відповідачем договір купівлі-продажу електричної плити, стягнути з відповідача сплачені за товар кошти в сумі 2950 грн., 24426 грн. пені, 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Енергодарського міського суду від 12 серпня 2008 року позов задоволено частково, постановлено розірвати укладений 23 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. договір купівлі-продажу електричної плити, стягнути з відповідача на користь позивача сплачені за товар кошти в сумі 2950 грн., 24426 грн. пені, 300 грн. на відшкодування моральної шкоди та 30 грн. на відшкодування судових витрат; в задоволенні решти позову відмовлено, також постановлено стягнути з ОСОБА_2. у дохід держави 277 грн. 06 коп. судового збору.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені та відшкодування моральної шкоди скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1.; в решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргуОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2008 року залишити без змін.