Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С., Лященко Н.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області (далі - Відділення) про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Відділення на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2006 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до Відділення про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. ст. 1, 5, 6, 13, 21, 28, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) ). Позивач зазначав, що тривалий час перебував у трудових відносинах із відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля".
Висновком МСЕК від 26 січня 2006 року йому встановлено 50 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.
Посилаючись на те, що виробнича травма та її наслідки спричиняють фізичні та моральні страждання, призвела до серйозних порушень здоров'я зі стійким розладом функцій організму, до обмеження життєдіяльності, до втрати роботи та до неможливості продовження активного особистого життя, ОСОБА_1. просив суд про задоволення позову та відшкодування моральної шкоди у розмірі 75 тис. грн.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з Відділення на користь ОСОБА_1. 37 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2006 року рішення міського суду змінено, зменшено розмір відшкодування до 15 тис. грн.
У поданій касаційній скарзі Відділення просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди на підставі ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) , суди виходили з факту спричинення йому моральної шкоди ушкодженням здоров'я, отриманим при виконанні ним трудових обов'язків та обов'язку відповідача відшкодувати цю шкоду.
Норми ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) передбачають, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі нещасного випадку покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Разом з тим відповідно до ч. 27 ст. 77 розділу VI "Особливі положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) з метою приведення окремих норм законів відповідно до цього Закону на 2006 рік зупинено дію абз. 4 ст. 1 (у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту "е" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст.
34 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14)
Задовольняючи позов ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві, суд не врахував, що право потерпілого на відшкодування моральної шкоди згідно з висновком МСЕК від 26 січня 2006 року виникло в період дії ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) про зупинення дії положень Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) , якими передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в апеляційного суду - для висновку про законність рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи, що суди при вирішенні спору неправильно застосували норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2006 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
I.С. Берднік
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук