Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою заступника прокурора м. Ялти в інтересах ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту "Кримспецгідрорембуд" нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

У січні 2008 року заступник прокурора м. Ялти звернувся до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту "Кримспецгідрорембуд" нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Ухвалою судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2008 року заяву заступника прокурора м. Ялти залишено без руху, оскільки до заяви не додано її копії відповідно до кількості боржників, а також документи, які підтверджують підстави для звернення до суду заступника прокурора м. Ялти в інтересах ОСОБА_1., та надано строк для усунення недоліків до 25 січня 2008 року.

Ухвалою судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року, заяву заступника прокурора м. Ялти визнано неподаною на підставі ст. 121 ЦПК України.

У касаційній скарзі прокурор м. Ялти просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи неподаною заяву заступника прокурора про видачу судового наказу, суддя першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що прокурором у встановлений строк не усунені недоліки заяви, а саме в порушення вимог ст. 98 ЦПК України не були подані документи, які підтверджують його право на звернення до суду в інтересах ОСОБА_1.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Частиною шостою ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 45 ЦПК України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до чч. 1 - 3 ст. - 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Звертаючись до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1. про видачу судового наказу, заступник прокурора м. Ялти самостійно визначив і обґрунтував підстави для представництва ним у суді інтересів ОСОБА_1., посилаючись на те, що єдиним джерелом доходів останнього є заробітна плата, однак вона йому не виплачена державним підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним трестом "Кримспецгідрорембуд", і у зв'язку з тяжким матеріальним становищем ОСОБА_1 неспроможний самостійно й належним чином захистити свої права.

Визнаючи заяву заступника прокурора про видачу судового наказу неподаною, суддя першої інстанції на зазначене уваги не звернув та не врахував, що прокурор має право самостійно визначати підстави для представництва в судах, форму його здійснення, а також здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом, що представництво прокурором у суді інтересів громадянина є самостійним видом представництва, яке передбачене законом, прокурор самостійно визначає й обґрунтовує в заяві, у чому полягає необхідність такого представництва.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив ухвалу судді першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви з підстав, передбачених п. 2 ст. 342 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу прокурора м. Ялти задовольнити.

Ухвалу судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви заступника прокурора м. Ялти про видачу судового наказу.

Ухвала оскарженню не підлягає.