Р I Ш Е Н Н Я
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                   24 жовтня 2007 року   м. Київ
 
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
                        України в складі :
 
     головуючого Гнатенка А.В.,
 
     суддів: Григор'євої Л.I., Гуменюка В.I.,
 
     Балюка М.I., Косенка В.Й., -
 
     розглянувши у судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
ОСОБА_1  до  відкритого  акціонерного  товариства  (далі  -   ВАТ)
"Павлоградвугілля" про стягнення суми компенсації  за  несвоєчасну
виплату  одноразової   допомоги,   за   касаційною   скаргою   ВАТ
"Павлоградвугілля"  на  рішення  Першотравенського  міського  суду
Дніпропетровської області  від  1  березня  2007  року  та  ухвалу
апеляційного суду Дніпропетровської області  від  17  травня  2007
року,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У листопаді 2006 року позивач звернувся в суд  із  зазначеним
позовом, мотивуючи його тим, що при виконанні трудових  обов'язків
у  ДВАТ  шахта  імені  Сташкова,  правонаступником  якого  є   ВАТ
"Павлоградвугілля", отримав виробничу травму,  що  підтверджується
актом розслідування нещасного випадку від 12  вересня  1983  року.
Зазначав,  що  висновком  МСЕК  від  2  вересня  1997  року   йому
встановлено 70 % втрати професійної працездатності.
 
     Посилаючись на те, що призначена йому наказом  по  шахті  ім.
Сташкова від 25 вересня 1997 року № 811 одноразова допомога в сумі
12 850 грн. 60 коп. виплачувалась несвоєчасно - частинами з червня
2001 року до червня 2004 року, просив стягнути з відповідача 9 959
грн. 21 коп. компенсації та поновити строк для звернення в  суд  з
даним позовом, визнавши причини пропуску строку поважними.
 
     Рішенням Першотравенського  міського  суду  Дніпропетровської
області від 1  березня  2007  року,  залишеним  без  змін  ухвалою
апеляційного суду Дніпропетровської області  від  17  травня  2007
року, стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1. 9  959
грн.  21  коп.  компенсації  за  несвоєчасну  виплату  одноразової
допомоги. У решті позовних вимог відмовлено.
 
     У поданій до Верховного Суду України  касаційній  скарзі  ВАТ
"Павлоградвугілля"  просить  скасувати  рішення  Першотравенського
міського суду Дніпропетровської області від 1 березня  2007  року,
ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від  17  травня
2007 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити  у  задоволенні
позову,  посилаючись  на  неправильне  застосування  судами   норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
 
     Касаційна   скарга   Відділення   підлягає   задоволенню,   а
оскаржувані судові  рішення  -  скасуванню  із  ухваленням  нового
рішення про відмову в позові з таких підстав.
 
     Судом установлено, що  ОСОБА_1  під  час  виконання  трудових
обов'язків на шахті імені М.I. Сташкова, правонаступником  якої  є
ВАТ   "Павлоградвугілля",    отримав    виробничу    травму,    що
підтверджується актом про нещасний випадок  від  12  вересня  1983
року № 49.
 
     Висновком МСЕК від 2 вересня 1997 року йому встановлено 70  %
втрати професійної працездатності та наказом по  підприємству  від
25 вересня 1997  року  №  811  нарахована  одноразова  допомога  в
розмірі 12 850 грн. 60 коп.
 
     Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідно до  п.
43  Правил  відшкодування  власником  підприємства,   установи   і
організації  або  уповноваженим  ним  органом  шкоди,   заподіяної
працівникові ушкодженням здоров'я,  пов'язаним  з  виконанням  ним
трудових обов'язків, затверджених  постановою  Кабінету  Міністрів
України від 23 червня 1993 року № 472 ( 472-93-п ) (472-93-п)
        ,  якщо  з  вини
власника вчасно не виплачені суми відшкодування шкоди, то  виплата
проводиться без обмеження терміну  з  нарахуванням  компенсації  в
порядку ст. 34 Закону України "Про  оплату  праці"  ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
        ,
згідно з якою компенсація  працівнику  втрати  частини  заробітної
плати в  зв'язку  з  порушенням  строків  її  виплати  проводиться
відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари  і  тарифів
на  послуги  в  порядку,  встановленому   чинним   законодавством.
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати
частини заробітної  плати  у  зв'язку  з  порушенням  термінів  її
виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України  від
20 грудня 1997 року № 1427 ( 1427-97-п ) (1427-97-п)
        , компенсація  працівникам
утрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її
виплати  здійснюється  у  випадку  затримки  на  один  або  більше
календарних місяців виплати, нарахованої  працівникові  за  період
роботи, починаючи з 1 січня 1998 року.
 
     Проте з такими висновками суду погодитись не  можна  з  таких
підстав.
 
     Відповідно  до   п.   43   Правил   відшкодування   власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним  з
виконанням  ним  трудових  обов'язків,   затверджених   постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  23  червня  1993  року  №   472
( 472-93-п ) (472-93-п)
         (у редакції від 3 жовтня 1997 року), якщо потерпілому
або особам,  які  мають  право  на  відшкодування  шкоди,  з  вини
власника  своєчасно   не   визначено   або   не   виплачено   суми
відшкодування  шкоди,  то  ця  сума  виплачується  без   обмеження
протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню  у  зв'язку  зі
зростанням  цін  на  споживчі  товари  та   послуги   в   порядку,
встановленому  статтею  34  Закону  України  "Про  оплату   праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
        .
 
     Статтею 34 Закону України "Про оплату  праці"  ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
        ,
введеною в дію з 1 січня  1997  року,  визначено,  що  компенсація
працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням
строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін
на споживчі товари і тарифів на послуги в  порядку,  встановленому
чинним законодавством.
 
     Згідно з п. 2 Положення про порядок  компенсації  працівникам
втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її
виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України  від
20 грудня 1997 року № 1427 ( 1427-97-п ) (1427-97-п)
        , компенсація  працівникам
утрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її
виплати провадиться у разі затримки на один і  більше  календарних
місяців виплати  заробітної  плати,  нарахованої  працівникові  за
період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс  цін  на
споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс  більш  як
на один відсоток.
 
     Судом установлено, що  одноразова  допомога  була  нарахована
ОСОБА_1у вересні 1997 року згідно з наказом від  25  вересня  1997
року № 811.
 
     Заперечуючи проти позову, відповідач, крім іншого,  посилався
на те, що оскільки одноразова допомога була нарахована позивачу до
1 січня 1998  року,  то  компенсація  втрати  частини  одноразової
допомоги у зв'язку з порушенням термінів її виплати нарахуванню не
підлягає.
 
     Проте судами як першої,  так  і  апеляційної  інстанцій  такі
заперечення відповідача не прийняті до уваги.
 
     При цьому судами не враховано  положення  вищенаведених  норм
матеріального  права:  пункт  43  Правил  відшкодування  власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним  з
виконанням  ним  трудових  обов'язків,   затверджених   постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  23  червня  1993  року  №   472
( 472-93-п ) (472-93-п)
        ;  ст.  34   Закону   України   "Про   оплату   праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
        ;  пункт  2   Положення   про   порядок   компенсації
працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням
термінів її виплати, затвердженого постановою  Кабінету  Міністрів
України від 20 грудня 1997 року № 1427 ( 1427-97-п ) (1427-97-п)
        .
 
     За таких обставин колегія суддів Судової палати  у  цивільних
справах Верхового Суду України дійшла висновку, що  при  вирішенні
справи судом неправильно застосовані норми матеріального права,  а
тому ухвалені у справі судові  рішення  підлягають  скасуванню  на
підставі ст. 341  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          з  ухваленням  нового
рішення про відмову в задоволенні позову.
 
     Керуючись статтями 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
 
                        в и р і ш и л а :
 
     Касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного    товариства
"Павлоградвугілля" задовольнити.
 
     Рішення  Першотравенського  міського  суду  Дніпропетровської
області від 1  березня  2007  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Дніпропетровської області  від  17  травня  2007  року  скасувати,
ухвалити нове рішення.
 
     У  задоволенні  позову  ОСОБА_1  до  відкритого  акціонерного
товариства "Павлоградвугілля" про стягнення  суми  компенсації  за
несвоєчасну виплату одноразової допомоги відмовити.
 
     Рішення оскарженню не підлягає
 
     Головуючий А.В. Гнатенко
 
     Судді: Л.I. Григор'єва
 
     М.I. Балюк
 
     В.Г. Гуменюк
 
     В.Й. Косенко