ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2017 року м. Київ К/800/37366/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за позовом Військової частини А 0503 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області щодо скасування рішень про застосування штрафних санкцій,
встановила:
У березні 2013 року Військова частина А 0503 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області (далі - Управління), в якому просила скасувати рішення від 12 березня 2013 року: № 949 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 3862,33 грн та № 950 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 39,41 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення Управління про застосування штрафних санкцій від 12 березня 2013 року № 949 та № 950.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Вищого адміністративного суду України Амєлін С.Є. 18 липня 2013 року відкрив касаційне провадження за скаргою Управління.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2016 року касаційну скаргу № К/800/37366/13 Управління на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у вказаній справі було розподілено судді-доповідачу Заїці М.М., у зв'язку звільненням судді Амєліна С.Є.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 01 грудня 2010 року Військова частина А0503 перебуває на обліку в Управлінні як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Управлінням у березні 2013 року проведено позапланову перевірку Військової частини А0503 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01 грудня 2010 року по 05 березня 2013 року, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за період з 01 грудня 2010 року по 05 березня 2013 року, за результатами якої 07 березня 2013 року складено акт № 44.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог статей 4, 7- 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ (2464-17) ), а саме:
- платником у Рядку 3.1.2 Таблиці 1 Додатку 4 за січень-лютий 2011 року завищено на 1335,07 грн суму єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату працівників, а в Рядку 3.1.4 - занижено на 309,31 грн суму єдиного внеску нарахованого на заробітну плату працівника-інваліда. Виявлене відхилення відкориговане платником самостійно у Рядках 6 та 7 Таблиці 1 "Додатку 4" за березень 2011 року;
- платником у Рядку 2 Таблиці 4 "Додатку 4" за березень 2011 року занижено суми грошового забезпечення військовослужбовців, на які нараховується єдиний внесок в розмірі 20709,52 грн, відповідно було занижено на 7186,20 грн. суму єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців та на 538,46 грн суму єдиного внеску, утриманого з грошового забезпечення військовослужбовців.
На підставі вказаного акту Управлінням прийнято рішення від 12 березня 2013 року: № 949 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 3862,33 грн та № 950 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 39,41 грн.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Військова частина А 0503 звернулась до суду з позовом про їх скасування.
Задовольняючи позов Військової частини А0503 та скасовуючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон № 2464-VI (2464-17) .
Статтею 4 Закону № 2464-VI визначено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що територіальними органами Пенсійного фонду на платника єдиного внеску за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Згідно положень частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI фінансові санкції, передбачені цим Законом, застосовуються до платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску.
Судами встановлено, що позивачем вчасно і в повному обсязі було нараховано та сплачено 309,31 грн єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату працівника-інваліда, 7186,20 грн єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців та 538,46 грн єдиного внеску, утриманого з грошового забезпечення військовослужбовців, що підтверджується розрахунково-платіжними відомостями на виплату заробітної плати працівникам Військової частини А0503 за січень-лютий 2011 року, роздавальними відомостями за березень 2011 року на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення військовослужбовцям Військової частини А0503, платіжними дорученнями.
Позивач не відобразив ці дані при заповненні звітів за січень-лютий 2011 року, проте виявлені відхилення самостійно відкорегував у звіті за березень 2011 року.
Вказані обставини Управлінням не заперечуються.
Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Управлінням не доведено правомірність прийняття рішень від 12 березня 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, оскільки позивач вчасно нарахував та сплатив зазначені в оскаржуваних рішеннях суми єдиного внеску, донарахування позивачу єдиного внеску відповідачем не здійснювалось, а отже позовні вимоги Військової частини А0503 про скасування оскаржуваних рішень від 12 березня 2013 року про застосування штрафних санкцій підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за позовом Військової частини А 0503 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області щодо скасування рішень про застосування штрафних санкцій - без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий - суддя
судді:
Заїка М.М.
Загородній А.Ф.
Кобилянський М.Г.