У х в а л а
Іменем україни
21 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України у складі :
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним
позовом, посилаючись на те, що з 20 жовтня 1984 року по 7 липня
2005 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Під
час спільного проживання вони купили квартиру АДРЕСА_1 у м.
Херсоні, а також автомобіль BMW-730, які перебувають в їх спільній
сумісній власності.
Позивач просив визнати за ним право власності на S частину
квартири та автомобіля і визначити порядок користування цією
квартирою, виділивши йому кімнату площею 19,3 кв. м. з балконом,
та вселити в квартиру.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 6 жовтня
2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду
Херсонської області від 21 лютого 2007 року, позов задоволено,
постановлено визнати за ОСОБА_1 право власності на S частину
квартири АДРЕСА_1 у м. Херсоні, виділити йому у постійне
користування кімнату площею 19,3 кв. м. з балконом, вселити його в
цю кімнату. У власність ОСОБА_2 виділено автомобіль BMW-730,
стягнуто з неї на користь позивача компенсацію вартості 1\2
частини автомобіля у розмірі 20200 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в
справі судові рішення і постановити нове рішення, посилаючись на
порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких
підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із
того, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 жовтня
1984 року, шлюбні відносини між ними було припинено у липні 2005
року, тобто з часу реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС. Під
час спільного проживання сторони придбали 2 липня 1996 року спірну
трикімнатну квартиру, 7 лютого 2003 року - автомобіль BMW-730.
Виходячи із зазначеного, суд дійшов висновку про те, що сторони
мають рівне право на квартиру і автомобіль, і ухвалив рішення про
поділ цього майна між ними.
Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої
інстанції, залишивши судове рішення без змін.
Проте з такими висновками погодитись не можна, виходячи з
наступного.
Відповідно до ст. 60 СК України ( 2947-14 ) (2947-14)
майно, набуте
подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві
спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не
мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю
дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі
договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які
належали їй, йому особисто.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 зазначала, що на придбання
квартири АДРЕСА_1 нею були використані кошти, отримані від продажу
двох квартир, які належали їй на праві приватної власності. На
підтвердження наведеного відповідачкою було надано суду відповідні
документи і рішення суду.
Однак судом у порушення вимог ст. 212 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
заперечення відповідачки та надані нею докази не були належним
чином досліджені та оцінені, а у рішенні не відображені мотиви їх
неприйняття.
Суд також належним чином не з'ясував час, з якого сторони
припинили спільне проживання, а помилково виходив з того часу,
коли було проведено реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАГС.
Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 303 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
належним чином не перевірив усі доводи
апеляційної скарги і залишив рішення без змін.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд з підстав,
передбачених ч. 2 ст. 338 УПК України.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 6 жовтня
2006 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21
лютого 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - А.Г.Ярема
Судді: Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Л.I.Охрімчук
Ю.Л.Сенін