УХВАЛА
 
                          Iменем України
 
                  14 листопада 2007 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого
 
     Гнатенка А.В.,
 
     суддів :
 
     Балюка М.I.,
 
     Гуменюка В.I.,
 
     Барсукової В.I.,
 
     Данчука В.Г., -
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України
в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат, -
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У  березні  2006  року  ОСОБА_1  звернувся  із   позовом   до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України в м. Кривому Розі, посилаючись  на  те,  що  він  працював
підземним прохідником 5 розряду дільниці у шкідливих умовах  праці
на шахті Північна РУ ім. Кірова.
 
     Висновком МСЕК від 25 лютого 1992 року йому було  встановлено
15 % втрати професійної працездатності  по  21  січня  1993  року.
Наступними   переоглядами   МСЕК   відсоток   втрати   професійної
працездатності змінювався та з 25 січня 1994 року йому встановлено
20  %  втрати  професійної  працездатності   безстроково.   Просив
стягнути з відповідача на його користь заборгованість по страхових
виплатах у розмірі 11542 грн. 79 коп. за період з  1  квітня  2001
року по 31 січня 2006 року і щомісячно, починаючи з 1 лютого  2006
року, страхові виплати в розмірі 426 грн. 51 коп. довічно, а також
зобов'язати  відповідача  проводити  перерахунок  страхової   суми
згідно вимог законодавства.
 
     Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу  від  5
липня 2006 року, залишеним без  зміни  ухвалою  апеляційного  суду
Дніпропетровської  області  від  16  листопада  2006  року,  позов
задоволено.  Стягнуто  з  відділення  виконавчої  дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України  в  м.  Кривому  Розі  на  користь
ОСОБА_1 заборгованість по страхових виплатах за період з 1  квітня
2001 року по 1 лютого 2006 року у розмірі 11542 грн.  79  коп.,  а
також по 426 грн. 51 коп. Щомісячно з 1 лютого 2006 року до  зміни
обставин,  що  спричинили  перерахунок  або  припинення  страхових
виплат.
 
     У касаційній  скарзі  відділення  виконавчої  дирекції  Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  України  в  м.  Кривому   Розі   просить
скасувати ухвалені у справі судові рішення і направити  справу  на
новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального  права  та  порушення  норм
процесуального права.
 
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд  першої
інстанції виходив з того, що при  нарахуванні  позивачу  страхових
виплат підприємство, починаючи з 1 грудня  1995  року  неправильно
застосувало  норми  пункту  28  "Правил  відшкодування   власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним  з
виконанням ним трудових обов'язків" та  помилково  застосувало  до
розрахунку коефіцієнти фактичного росту  заробітної  плати,  а  не
коефіцієнти фактичного підвищення тарифних ставок і окладів.
 
     Однак, з такими висновками суду погодитись не можливо.
 
     Відповідно  до  пункту  28  "Правил  відшкодування  власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним  з
виконанням  ним  трудових  обов'язків",  затверджених   Постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  23  червня  1993  року  №   472
( 472-93-п ) (472-93-п)
         (далі - Правила)  перерахунок  розміру  відшкодування
шкоди проводиться у  разі  підвищення  тарифних  ставок  (окладів)
працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств.
 
     Дана норма не встановлює механізм перерахунку,  а  встановлює
лише в яких випадках цей перерахунок здійснюється.
 
     Отже, перерахунки  розміру  втраченого  заробітку,  внаслідок
професійного  захворювання,  які  здійснювались  підприємством  на
користь позивача, не суперечили діючому на той  час  законодавству
України.
 
     З 1 квітня  2001  року  вступив  у  дію  Закон  України  "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили втрату працездатності"  ( 1105-14 ) (1105-14)
          (далі  -  Закон  №
1105-XIV від 23 вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
        ).
 
     Судом встановлено, що особова справа позивача була передана у
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України в м. Кривому Розі.  На  момент  передачі  особової  справи
позивача щомісячні суми відшкодування шкоди, у зв'язку  з  втратою
працездатності, складали 74 грн. 43 коп.
 
     Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №  1105-ХIУ  від  23
вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
         страхування  від  нещасного  випадку
здійснює Фонд соціального  страхування  від  нещасних  випадків  -
некомерційна самоврядна організація, що діє на  підставі  статуту,
який затверджується її правлінням.
 
     Частиною 2 статті 16 Закону № 1105-ХIУ від  23  вересня  1999
року ( 1105-14 ) (1105-14)
         передбачено, що  безпосереднє  управління  Фондом
соціального страхування  від  нещасних  випадків  здійснюють  його
правління та виконавча дирекція.
 
     Згідно зі статтею 17 Закону № 1105-ХIУ від  23  вересня  1999
року  ( 1105-14 ) (1105-14)
          правління  Фонду  соціального  страхування  від
нещасних  випадків,  зокрема,  спрямовує  і  контролює  діяльність
виконавчої  дирекції  Фонду  та  її  робочих  органів;  затверджує
інструкцію  про  порядок  перерахування,  обліку   та   витрачання
страхових  коштів,  погоджену  з  Національним  банком  України  і
спеціально уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади,
інші нормативні документи, що регламентують  внутрішню  діяльність
Фонду.
 
     Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є
обов'язковим   для    виконання    всіма    страхувальниками    та
застрахованими.
 
     Частиною 2 статті 29 Закону № 1105-ХIУ від  23  вересня  1999
року ( 1105-14 ) (1105-14)
          передбачено,  що  перерахування  сум  щомісячних
страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому
календарному   році   середньої   заробітної   плати   у   галузях
національної економіки за даними  центрального  органу  виконавчої
влади з питань статистики.  Таке  перерахування  провадиться  з  1
березня  наступного  року.  При  цьому   визначена   раніше   сума
щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
 
     Згідно з п. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення
страхових виплат  потерпілим  (членам  їх  сімей),  узгодженого  з
Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого
постановою правління Фонду соціального  страхування  від  нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України від  31
січня 2002 року № 7 ( v0007583-02 ) (v0007583-02)
          (діючого  на  час  виникнення
спірних  відносин)  -  при  проведенні  перерахування   щомісячних
страхових  виплат  з  1  березня  кожного   року   середньомісячна
заробітна плата  підлягає  коригуванню.  При  цьому  відкоригована
середньомісячна заробітна плата не може  перевищувати  встановлену
на дату  настання  права  на  перерахування  максимальну  величину
(граничну суму) заробітної  плати  (доходу),  з  якої  сплачуються
страхові внески до Фонду.
 
     Перерахунок  щомісячних  страхових   виплат   проводиться   з
урахуванням  вимог  абзацу  третього  частини  першої  статті   34
базового Закону № 1105-ХIУ від 23 вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
        , а
саме: у разі, коли потерпілому одночасно із  щомісячною  страховою
виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим
самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума  не
повинна перевищувати середньомісячний заробіток,  який  потерпілий
мав до ушкодження здоров'я.
 
     Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії  по
інвалідності  внаслідок  нещасного  випадку  на  виробництві   або
професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного  року)
обмежується     відкоригованим     середньомісячним     заробітком
потерпілого.
 
     При перерахунку щомісячних страхових виплат з 1  березня  для
коригування  середньомісячної  заробітної   плати   застосовується
коефіцієнт, на який  перераховуються  щомісячні  страхові  виплати
потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
 
     Аналогічна  норма  міститься  і  в  новій  редакції   Порядку
призначення та здійснення страхових  виплат  застрахованим  особам
(членам їх  сімей),  затвердженого  постановою  Фонду  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань України від 27 квітня 2007  року  №  24  ( z0715-07 ) (z0715-07)
        ,
згідно з п. п. З.4.4., 3.8.2. якого  розмір  щомісячної  страхової
виплати встановлюється з урахуванням  коефіцієнтів  перерахування,
які  встановлюються  правлінням  Фонду   щороку   з   1   березня;
перерахування розміру  щомісячної  страхової  виплати  проводиться
виходячи  з  відкоригованої   заробітної   плати   на   коефіцієнт
підвищення  страхових  виплат,   затверджений   правлінням   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків.
 
     Зазначений Порядок призначення та здійснення страхових виплат
застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено  відповідно  до
Закону № 1105-ХIУ від 23 вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
        ,  до  якого
внесено зміни Законом України від 23  лютого  2007  року  №  717-У
( 717-16 ) (717-16)
        , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до
яких  пункт  7  частини  сьомої  статті  17  Закону   №   1105-ХIУ
( 1105-14 ) (1105-14)
         від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим
та визначено повноваження правління Фонду соціального  страхування
від  нещасних  випадків  щодо  затвердження  Порядку  призначення,
перерахування та проведення страхових виплат.
 
     Встановлено, що Відділенням проводився перерахунок щомісячних
страхових виплат позивачу у відповідності з постановами  правління
Фонду від 22 травня 2002 року № 11961 (на коефіцієнт 1,193), від 1
березня 2003 року № 17279п14 (на коефіцієнт 1,182), від 1  березня
2004 року № 32791п23 (на коефіцієнт 1,152),  від  1  березня  2005
року № 88660бер05 (на коефіцієнт 1,238).
 
     Таким  чином,  проведений  Відділенням  перерахунок  належних
ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат грунтується на вимогах закону.
 
     Крім того, відповідно до абзацу 5 пункту 22 Постанови Пленуму
Верховного Суду України від 27 березня  1992  року  "Про  практику
розгляду судами цивільних  справ  за  позовами  про  відшкодування
шкоди" ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
         зі змінами і доповненнями за  вимогами  про
продовження платежів виплати провадяться за весь  попередній  час,
протягом  якого  належало  відшкодовувати  шкоду,  без   обмеження
будь-яким строком.  В  інших  випадках  виплати,  призначені,  але
своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право  на  їх
одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів,
раніше визначених судом або роботодавцем,  підлягають  задоволенню
за час, що не перевищує трьох років.
 
     ОСОБА_1  у  березні  2006  року  звернувся  з   позовом   про
перерахунок сум втраченого заробітку, починаючи з  1  грудня  1995
року по 1 квітня 2001 року  та  перерахунок  щомісячних  страхових
виплат з 1 квітня 2001 року.
 
     Тобто, позивач звернувся  до  суду  після  спливу  трирічного
строку про перерахунок сум втраченого  заробітку  за  період  з  1
грудня 1995 року по 1 квітня 2001 року.
 
     У суду першої інстанції не було підстав  перераховувати  суми
втраченого заробітку, починаючи з 1 грудня 1995 року по  1  квітня
2001 року, а на підставі цього і проводити перерахунок  щомісячних
страхових виплат починаючи з 1 квітня 2001 року.
 
     Апеляційний суд на наведене уваги  не  звернув,  у  порушення
вимог статті 303 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , не перевірив усі  доводи
апеляційної скарги.
 
     Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права
призвело до неправильного вирішення справи,  рішення  суду  першої
інстанції та ухвала апеляційної інстанції не можуть  залишатися  в
силі і  підлягають  скасуванню,  а  справа  направленню  на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
 
     Керуючись статтями 336, 348,  345  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну  скаргу  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України в  м.  Кривому  Розі  задовольнити
частково.
 
     Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого  Рогу  від  5
липня 2006 року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Дніпропетровської
області від 16 листопада 2006 року скасувати, а  справу  направити
до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий А.В. Гнатенко
 
     Судді: М.I. Балюк
 
     В.М. Барсукова
 
     В.I. Гуменюк
 
     В.Г. Данчук