Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" до виконавчого комітету Вінницької міської ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 червня 2009 року,

У вересні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Вінницямолоко" (далі – ВАТ "Вінницямолоко") звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнень ставило питання про скасування рішення виконавчого комітету (далі – виконком) Вінницької міської ради від 25 червня 2007 року № 1402 про видачу ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ордера на квартиру НОМЕР_1 площею 38 кв. м у будинку АДРЕСА_2; рішення виконкому Вінницької міської ради від 16 липня 2007 року № 1601 про видачу ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 свідоцтва про право власності на житло; визнати недійсним видане ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на підставі рішення від 16 липня 2007 року № 1601 свідоцтво про право власності на житло - спірну квартиру; скасувати рішення виконкому Вінницької міської ради від 27 вересня 2007 року № 2246 "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення виконкому міської ради від 30 червня 1994 року № 547", рішення виконкому Вінницької міської ради від 19 жовтня 2007 року № 1289 "Про внесення доповнення в розділ 14 додатку до рішення міської ради від 18 жовтня 2002 року "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та визнання таким, що втратило чинність, рішення міської ради від 9 червня 1995 року щодо об'єктів комунальної власності"; визнати за ВАТ "Вінницямолоко" право власності на незавершене будівництвом нежиле вбудоване приміщення (кафе), що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 56, площею 725 кв. м, яке позначено в плані поверху будівлі літерами "А" та "А-1".

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 грудня 2007 року позов ВАТ "Вінницямолоко" задоволено, ухвалено: скасувати рішення виконкому Вінницької міської ради від 25 червня 2007 року № 1402 про видачу ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ордера на квартиру НОМЕР_1 площею 38 кв. м у будинку АДРЕСА_2; рішення виконкому Вінницької міської ради від 16 липня 2007 року № 1601 про видачу ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 свідоцтва про право власності на житло; визнати недійсним видане ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на підставі рішення від 16 липня 2007 року № 1601 свідоцтво про право власності на спірну квартиру; скасувати рішення виконкому Вінницької міської ради від 27 вересня 2007 року № 2246 "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення виконкому міської ради від 30 червня 1994 року № 547", рішення виконкому Вінницької міської ради від 19 жовтня 2007 року № 1289 "Про внесення доповнення в розділ 14 додатку до рішення міської ради від 18 жовтня 2002 року "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та визнання таким, що втратило чинність, рішення міської ради від 9 червня 1995 року щодо об'єктів комунальної власності"; визнати за ВАТ "Вінницямолоко" право власності на незавершене будівництвом нежиле вбудоване приміщення (кафе), що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 56, площею 725 кв. м, яке позначено в плані поверху будівлі літерами "А" та "А-1".

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2008 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині скасування рішення виконкому Вінницької міської ради від 19 жовтня 2007 року № 1289 скасовано й у цій частині справу направлено на новий судовий розгляд, в іншій частині рішення залишено без змін.

Заочним рішенням Замостянського суду м. Вінниці від 25 квітня 2008 року скасовано рішення Вінницької міської ради від 19 жовтня 2007 року № 1289; скасовано арешт на квартиру АДРЕСА_1, який був накладений ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 вересня 2007 року, та арешт на незавершене будівництвом нежиле приміщення (кафе), який був накладений ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 7 листопада 2007 року.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 червня 2008 року заяву Вінницької міської ради про перегляд зазначеного заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 3 червня 2008 року в задоволенні заяв ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконкому Вінницької міської ради про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 грудня 2007 року відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 липня 2008 року вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2008 року в задоволенні заяв ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконкому Вінницької міської ради про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 грудня 2007 року відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 листопада 2008 року вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 березня 2009 року в задоволенні заяв ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконкому Вінницької міської ради про перегляд рішення того ж суду від 12 грудня 2007 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15 червня 2009 року зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги ВАТ "Вінницямолоко" посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального й порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції й залишення в силі ухвали суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав .

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяв ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконкому Вінницької міської ради про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд виходив із того, що право власності на спірне приміщення визнано рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 лютого 2007 року за ОСОБА_11 та на час ухвалення рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 грудня 2007 року право власності ще було зареєстроване за ОСОБА_11 і не було скасоване, що є істотною для справи обставиною.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України однією з підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом пп. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року № 1 "Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (v0001700-81) , перевіряючи обгрунтованість заяви про перегляд судових рішень, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов’язку доказування і подання доказів. При цьому слід мати на увазі, що встановлення істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі заявникові, є підставою для скасування судового рішення, коли саме від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи.

Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з п. 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (z0157-02) , державна реєстрація прав власності на нерухоме майно — це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється бюро технічної інвентаризації за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Право власності набувається і припиняється на підставі певних юридичних фактів, з якими закон пов'язує таке виникнення чи припинення права власності.

Відповідно до ст. ст. 202, 210 ЦК України державній реєстрації підлягає правочин, тобто дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, лише у випадках, встановлених законом. Саме такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Так, ЦК України (435-15) встановлено випадки набуття права власності на нерухоме майно з моменту державної реєстрації (ст. ст. 331, 344, 640, 657, 1299 тощо).

Частиною 2 ст. 349 ЦК України передбачено випадок припинення права власності на нерухоме майно з моменту державної реєстрації - право власності на майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру в разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації.

Випадку припинення права власності з моменту державної реєстрації в разі скасування судового рішення на підставі іншого судового рішення законом не передбачено.

Судом першої інстанції під час розгляду вказаних заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововивявленими обставинами встановлено таке.

Дійсно, рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 лютого 2007 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_11 до ВАТ "Вінницямолоко" про визнання права власності на спірне майно, визнано за ОСОБА_11 право власності на нежиле вбудоване приміщення (кафе) АДРЕСА_2.

Проте згідно з наявною у справі ухвалою того ж суду від 31 серпня 2007 року це рішення суду першої інстанції було скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами (а.с. 10).

У подальшому ухвалою вказаного суду першої інстанції від 15 жовтня 2007 року зазначену позовну заяву ОСОБА_11 залишено без розгляду.

Відповідно до листа комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 2 червня 2008 року № 6416 станом на момент підписання цього листа реєстрацію права власності на спірне нежиле приміщення за ОСОБА_11 скасовано на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2007 року.

Під час ухвалення судом рішення від 12 грудня 2007 року про наявність вказаного судового рішення та його скасування сторонам і суду було відомо.

Ураховуючи вищевикладене, на момент ухвалення судового рішення від 12 грудня 2007 року судове рішення про визнання права власності на спірне приміщення за ОСОБА_11 скасовано, її позовну заяву залишено без розгляду, правова підстава права власності ОСОБА_11 на спірне приміщення була відсутня та від невчасного скасування державної реєстрації права власності наслідки даної справи не залежали.

Таким чином, указану в заяві обставину щодо нескасування на момент ухвалення судового рішення - 12 грудня 2007 року - реєстрації права власності на спірне приміщення за ОСОБА_11 і незалучення її до судового розгляду як сторони у справі не можна визнати нововиявленою в розумінні ст. 361 ЦПК України та пп. 4, 5 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України.

Проте апеляційний суд на вказані положення законодавства та наведене належної уваги не звернув. Висновок суду першої інстанції можна визнати законним і обгрунтованим, ухвала цього суду постановлена з дотриманням закону.

Крім того, апеляційний суд у резолютивній частині своєї ухвали зазначив про те, що ця ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Проте з таким висновком цього суду також погодитися не можна.

За змістом ч. 1 ст. 324 ЦПК України об'єктами касаційного перегляду є ухвали апеляційного суду, постановлені за результатами апеляційного розгляду, серед яких, крім ухвал про: відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду або ухвали без змін, скасування рішення з направленням справи на новий розгляд, скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду, зміну ухвали суду першої інстанції, є й ухвали про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, якщо вони постановлені за результатами апеляційного розгляду, а не з процесуальних питань.

Оскаржувана в касаційному порядку ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 15 червня 2009 року постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвали суду першої інстанції про вирішення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, а не з процесуальних питань та є об'єктом касаційного оскарження.

За таких обставин постановлена ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 червня 2009 року скасувати, залишити в силі ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 березня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.