У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Косенка В.Й.,
суддів: Берднік I.С., Костенка А.В.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, Броварської міської ради,
виконавчого комітету Броварської міської ради про визнання рішення
виконавчого комітету незаконним та встановлення порядку
користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - виконавчого комітету Броварської
міської ради, про встановлення порядку користування земельною
ділянкою та усунення перешкод у користуванні жилим будинком та
земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2на
рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26
грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від
17 квітня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 26 грудня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного
суду Київської області від 17 квітня 2007 року, визнано рішення
виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області №
98 від 25 лютого 2003 року недійсним в частині передачі у
власність ОСОБА_3 465 кв. м. земельної ділянки по АДРЕСА_1. У
позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення порядку користування
земельною ділянкою - відмовлено. Визначено порядок користування
земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та
виділено їм у спільне користування: земельну ділянку площею 67,80
кв. м, яка розташована на дворовій частині спірної ділянки і являє
собою неподільні в'їзд та прохід до будинку і дворових споруд для
кожного з співвласників. Спільна ділянка обмежена: з АДРЕСА_1
ворітьми з хвірткою довжиною 4,5 кв. м, з правої сторони огорожею
будинку № 27 довжиною 19,1 м., з внутрішньої торцевої сторони
фронтальною стіною сараю "Г" та її продовженням у створі на 1 м
від сараю, де знаходиться точка перетину з лівою межею ділянки
спільного користування довжиною 3,5 м. + 1,0 м. = 4,5 м., з лівої
сторони розмежовуючою лінією, що починається від лівої сторони
хвіртки (з АДРЕСА_1) і проходить вздовж розділяючої огорожі, що
належить ОСОБА_3, а потім по зовнішній стороні стіни будинку № 25
до прибудови, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і далі по контуру
зовнішніх стін прибудови на відстані 1,0 м від рогу в створі її
довшої сторони, під прямим кутом повертає і прямує на відстань
1,85 м., де знову повертає під прямим кутом до точки перетину, що
знаходиться на відстані 2,67 м. від стіни прибудови. Довжина
розмежовуючої лінії становить 3,8 м. + 3,4 м. + 2,7 м. + 9,23 м. +
1,0 м. + 1,85 м. + 1,67 м.= 23,65 м. У іншій частині позову
відмовлено за недоведеністю. Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 1
березня 2007 року: пересадити 4 плодові дерева, висаджені на
належній їм земельній ділянці, на відстань не менше 3-х метрів від
межі земельної ділянки ОСОБА_3; влаштувати відвід атмосферних вод,
що стікають з даху їх частини будинку, на належну їм земельну
ділянку; перенести вигрібну яму на відстань не менше 8 метрів від
належної ОСОБА_3частини будинку; не ставити автомобілі на
території земельної ділянки спільного користування сторін; не
чинити перешкод у користуванні воротами та хвірткою. Визнано за
ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину огорожі, що складається з
9,5 м. огорожі по фронту садиби по АДРЕСА_1 та 2,25 м. довжини
воріт, а всього - довжиною 11,75 м. вартістю 179 грн.; за ОСОБА_1
та ОСОБА_2 визнано право власності на 2/3 частини огорожі довжиною
25 м. по межі з домоволодінням по АДРЕСА_1 №23 та 2,25 м. воріт, а
всього - довжиною 27,25 м. вартістю 427 грн. Стягнуто з ОСОБА_1.
та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 124 грн. різниці в вартості огорожі;
300 грн. за оплату праці адвоката ОСОБА_5; 8 грн. 50 коп. -
державного мита; 800 гривень - оплата роботи експерта ОСОБА_4; 360
грн. - оплата виготовлення генерального плану Земельним
кадастровим бюро; 3 000 грн. - оплата юридичної допомоги, а всього
4 592 грн. 50 коп.
Не погодившись з вищезазначеними судовими рішеннями,
ОСОБА_1., ОСОБА_2 подали до Верховного Суду України касаційну
скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами
норм матеріального права та порушення норм процесуального права,
просять оскаржувані судові рішення скасувати.
Касаційна скарга ОСОБА_1. та ОСОБА_2 підлягає відхиленню
виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне
застосування судом норм матеріального права чи порушення норм
процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
Статтями 338-341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
передбачено випадки,
в яких рішення суду скасовується.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не
дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального
й процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування
постановлених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне
відхилити касаційну скаргу.
Керуючись статтями 332, 336, ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області
від 26 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської
області від 17 квітня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Й. Косенко
Судді: I.С. Берднік
А.В. Костенко