У х в а л а
 
                          Іменем україни
 
     21 вересня 2007 року
 
     м. Київ
 
         Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     Головуючого Патрюка М.В.,
 
     суддів: Барсукової В.М.,
 
     Прокопчука Ю.В., -
 
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  відшкодування  матеріальної  та
моральної шкоди, за зустрічним  позовом  ОСОБА_2  до  ОСОБА_1  про
стягнення збитків за договором, за касаційною скаргою  ОСОБА_1  на
рішення Феодосійського міського суду від 10 березня 2006  року  та
ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  11  липня
2006 року ( rs144417 ) (rs144417)
         ,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду  із  позовом  до
ОСОБА_2  про  відшкодування  матеріальної  та   моральної   шкоди,
посилаючись на те, що  26  травня  2001  року  між  сторонами  був
укладений договір  про  сумісну  діяльність,  відповідно  до  умов
якого,  відповідачка  зобов'язалася  провести   реконструкцію   та
переобладнання  під  готельний   комплекс   нежилого   приміщення,
розташованого на першому поверсі  будинку  АДРЕСА_1,  та  передати
позивачу  у  власність,  але  від   виконання   своїх   обов'язків
ухилилась, внаслідок чого він поніс матеріальну шкоду у вигляді не
отриманого доходу, за період з червня по  вересень  2004  року,  а
також моральну шкоду у зв'язку з  приниженням  ділової  репутації,
честі, гідності. Позивач просив суд стягнути з відповідачки  55670
грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди.
 
     Ухвалою Феодосійського міського суду від 22 серпня 2005  року
позов  ОСОБА_3  про  витребування  майна  з   чужого   незаконного
володіння, відшкодування збитків і  компенсації  моральної  шкоди,
пов'язаних  з  порушенням  права  власності,  виділений  в  окреме
провадження.
 
     Позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги, остаточно
просив суд стягнути з  відповідачки  291971,42  грн.  матеріальних
збитків, зокрема 117600 грн. суму не отриманого доходу за період з
1 липня 2001 року по жовтень 2003 року,  у  зв'язку  з  порушенням
позивачкою строку передачі йому спірного приміщення,  вказаного  в
п.2.2 договору від 26  травня  2001  року;  55670  грн.  дохід  не
отриманий за період з червня по вересень 2004 року; 48784,44  грн.
гроші,  які  відповідачка  отримала  на  ремонт  та  реконструкцію
приміщення,  але  привласнила  їх;  63367,98  грн.   різниця   між
сплаченою ним вартістю приміщення (площею 121,6 кв. м) та фактично
отриманим (96,2 кв. м.); 5311,20 грн. витрати понесені на  правову
допомогу; 1047,75 грн. витрати, що  пов'язані  з  явкою  до  суду;
30000 грн. компенсація моральної шкоди.
 
     У серпні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду  із  зустрічною
позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 збитків.
 
     Ухвалою суду  від  10  березня  2005  року  зустрічний  позов
ОСОБА_2 залишений без розгляду.
 
     Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 10  березня
2006  року,  залишеним  без  зміни   ухвалою   Апеляційного   суду
Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 11 липня 2006 року, в
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить  питання  про  скасування
постановлених у  справі  судових  рішень,  мотивуючи  свою  вимогу
порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
 
     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження   судового   рішення   може   бути   лише   неправильне
застосування судом норм  матеріального  права  чи  порушення  норм
процесуального права.
 
     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   чи
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.
 
     Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної  скарги  не
вбачається порушення судами норм матеріального  та  процесуального
права колегія  суддів  вважає  за  необхідне  відхилити  касаційну
скаргу.
 
     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
     у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
 
     Рішення Феодосійського міського суду від 10 березня 2006 року
та ухвалу Апеляційного суду  Автономної  Республіки  Крим  від  11
липня 2006 року ( rs144417 ) (rs144417)
         залишити без зміни.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий М.В.Патрюк
 
     Судді: В.М.Барсукова
 
     Ю.В. Прокопчук