УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В.,
Лященко Н.П.,
Прокопчука Ю.В.,
Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Суха Балка",
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Кривому Розі про перерахунок сум відшкодування шкоди,
стягнення заборгованості та компенсації за затримку виплати суми,
в с т а н о в и л а :
У січні 2006 року ОСОБА_1. пред'явив в суді позов до ВАТ
"Суха Балка", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок сум
відшкодування шкоди, стягнення заборгованості та компенсації за
затримку виплати суми.
Зазначав, що він працював у ВАТ "Суха Балка". 4 грудня 1986
року під час виконання трудових обов'язків на підприємстві з ним
стався нещасний випадок про що був складений акт форми Н-1 №37 від
5 грудня 1986 року.
Згідно висновку МСЕК від 4 серпня 1992 року ОСОБА_1.
встановлено 10 % втрати працездатності у зв'язку з трудовим
каліцтвом. При повторному огляді МСЕК від 2 листопада 1994 року
йому встановлено 10 % втрати працездатності безстроково.
Висновком МСЕК від 5 листопада 1998 року ОСОБА_1. встановлено
50 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним
захворюванням та 10 % втрати працездатності у зв'язку з трудовим
каліцтвом, а всього - 60%.
При повторних оглядах МСЕК від 1 грудня 1999 року та 8
листопада 2000 року розмір втрати професійної працездатності
підтверджено, а висновком МСЕК від 29 листопада 2002 року
встановлено 60 % втрати професійної працездатності безстроково.
ВАТ "Суха Балка", а у подальшому відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі
установили позивачу розмір щомісячних виплат і виплачували їх.
Посилаючись на те, що відповідачі неправильно нарахували і
виплачували щомісячні суми відшкодування шкоди, позивач просив
стягнути на його користь з ВАТ "Суха Балка" недоплату по
щомісячним платежам за період з 1 липня 1994 року по 1 квітня 2001
року в сумі 4706 грн. 71 коп., компенсацію втрати частини
відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням строків виплати в сумі
2682 грн. 85 коп., з відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Кривому Розі заборгованість
по страховим виплатам в сумі 1085 грн. 9 коп. за період 1 квітня
2001 року по 1 грудня 2005 року і щомісячно стягувати по 590 грн.
15 коп. з 1 грудня 2005 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 2
березня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду
Дніпропетровської області від 26 жовтня 2006 року, позов ОСОБА_1.
задоволено частково: стягнуто на його користь з ВАТ "Суха Балка"
3995 грн. 84 коп. заборгованості по щомісячних виплатам
відшкодування шкоди, 2682 грн. 85 коп. компенсації за затримку
виплати сум та 66 грн. 78 коп. державного мита в доход держави;
стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому Розі 1058 грн. 9 коп.
заборгованості по щомісячних виплатам відшкодування шкоди за
період з 1 квітня 2001 року по 1 грудня 2005 року, зобов'язано
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Кривому Розі виплачувати ОСОБА_1. щомісяця починаючи
з 1 грудня 2005 року по 590 грн. 15 коп.
У касаційній скарзі ВАТ "Суха Балка" просить скасувати
постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, і справу направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції
виходили із того, що починаючи з 1994 року ВАТ "Суха Балка" не
застосувало коефіцієнт підвищення тарифних ставок і невірно
зробило розрахунок сум відшкодування шкоди ОСОБА_1., у результаті
чого такі суми були незаконно занижені. Після передачі товариством
документів відділенню Фонду, останнє також неправильно виплачувало
позивачеві суми відшкодування шкоди, а тому визначені ОСОБА_1.
суми підлягають стягненню з відповідачів.
Проте з таким висновком судів погодитися не можна виходячи з
наступного.
З 1 липня 1994 року по 1 квітня 2001 року, тобто під час
виникнення спірних правовідносин, діяли "Правила відшкодування
власником підприємства, установи і організації або уповноваженим
ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я,
пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", (далі -
Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України 23
червня 1993 року № 472 ( 472-93-п ) (472-93-п)
, які є спеціальним
нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини по
відшкодуванню власником підприємства, установи і організації або
уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові
ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових
обов'язків.
Пунктом 41 указаних Правил встановлено, що якщо заяву про
відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали
через три роки з дня визнання МСЕК стійкої втрати професійної
працездатності, відшкодування проводиться з дня подання заяви.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду
України від 27 березня 1992 року № 6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
"Про практику
розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування
шкоди", п. 22, виплати призначені, але своєчасно не одержані,
потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також
вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати
працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом
або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує
трьох років.
Проте суди зазначених положень законодавства та роз'яснень
Пленуму Верховного Суду України не врахували й безпідставно
стягнули недоплачені виплати за період, починаючи з липня 1994
року.
Відповідно до абзацу 6 пункту 28 Правил перерахований або не
нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100
відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим
від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після
підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного
календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць
роботи.
Судом належним чином не було визначено характер спірних
правовідносин, всупереч зазначених Правил стягнув на користь
позивача заборгованість з щомісячних виплат відшкодування частини
втраченого заробітку за весь період, а також не витребував від
відповідача відомості про розмір середнього заробітку по професії
позивача на кожний момент підвищення тарифних ставок за умови його
роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на
повний календарний місяць роботи, внаслідок чого не визначився з
відповідністю розміру суми відшкодування шкоди, нарахованої
позивачу, установленим обмеженням.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із рішенням суду
першої інстанції, також не звернув уваги на вищевказане та не
перевірив доводи апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив
конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, залишив
рішення місцевого суду без змін.
За таких обставин постановлені судові рішення підлягають
скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Суха
Балка" задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 2
березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської
області від 26 жовтня 2006 року скасувати, а справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В.Патрюк
Судді:
А.В.Костенко
Н.П.Лященко
Ю.В.Прокопчук
М.П.Пшонка