Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України в складі :
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Костенка А.В., Лященко Н.П.,
Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької
області про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що під час роботи 27 грудня 1989 року
з вини підприємства він отримав трудове каліцтво, унаслідок чого
втратив працездатність. Висновком МСЕК від 6 грудня 2002 року йому
вперше встановлено 30 % стійкої втрати працездатності; висновком
МСЕК від 15 лютого 2006 року при повторному обстеженні встановлено
60 % втрати працездатності і 30 % у зв'язку з професійним
захворюванням та 30 % трудовим каліцтвом. Просив стягнути з
відповідача 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої
професійним захворюванням.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки
Донецької області від 17 жовтня 2006 року, залишеним без зміни
ухвалою апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2006
року ( rs455345 ) (rs455345)
, позов задоволено частково, стягнуто з
відповідача на користь ОСОБА_1
9 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, в іншій
частині позовні вимоги залишено без задоволення.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Центрально-Міському районі міста
Горлівки Донецької області просить скасувати постановлені судові
рішення та постановити рішення про відмову в задоволенні позову. В
обгрунтування касаційної скарги відділення посилається на
невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне
застосування судами норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції та
апеляційний суд виходили з того, що ушкодженням здоров'я ОСОБА_1
завдано моральну шкоду, обов'язок відшкодування якої Законом
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
покладено на
відділення Фонду.
Проте з такими висновками суду погодитись неможливо.
Частиною третьою статті 34 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
встановлено, що
моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не
спричинила втрати потерпілим професійної працездатності,
відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних
випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної
моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку
медичних органів.
Судами встановлено, що висновком МСЕК від 6 грудня 2002 року
позивачу вперше встановлено 30 % стійкої втрати працездатності;
висновком МСЕК від 15 лютого 2006 року при повторному обстеженні
встановлено 60 % втрати працездатності і 30 % у зв'язку з
професійним захворюванням (пневмоконіоз) та 30 % - трудовим
каліцтвом. У позовній заяві ОСОБА_1 просив відшкодувати моральну
шкоду, завдану 30 % втратою працездатності у зв'язку з професійним
захворюванням (висновок МСЕК від 15 лютого 2006 року).
Відповідно до пункту 27 статті 77 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
дію абзацу
четвертого статті 1, підпункту "е" пункту 1 частини першої статті
21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
у частині
відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей на
2006 рік зупинено.
Як убачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позову,
відповідач посилався саме на пункт 27 статті 77 Закону України
"Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
.
Проте судами першої та апеляційної інстанцій ці заперечення
відповідача не прийнято, неправильно застосовано норми
матеріального права та не враховано, що призупинення дії закону не
дає підстав для його застосування.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в
задоволенні позову на підставі пункту 27 статті 77 Закону України
"Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
.
Керуючись статтями 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Центрально-Міському районі міста
Горлівки Донецької області задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки
Донецької області від 17 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного
суду Донецької області від 19 грудня 2006 року ( rs455345 ) (rs455345)
скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі
міста Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди
відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка