У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     20 червня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
     головуючого
     Яреми А.Г.,
     суддів:
     Левченка Є.Ф.,
     Лихути Л.М.,
     Охрімчук Л.I.,
     Романюка Я.М.,
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України  в  м.  Первомайську  Луганської  області  про   стягнення
недонарахованих  щомісячних  платежів,   за   касаційною   скаргою
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України  в  м.  Первомайську   Луганської   області   на   рішення
Первомайського міського суду Луганської області від 29 червня 2005
року та  рішення  Апеляційного  суду  Луганської  області  від  13
березня 2006 року,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     В травні 2005 року ОСОБА_1  звернувся  в  суд  з  позовом  до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України в м. Первомайську Луганської області (далі - ВВД ФСС)  про
стягнення недонарахованих щомісячних платежів.
 
     Зазначав, що внаслідок застосування ВВД ФСС  при  перерахунку
щомісячних  страхових  виплат  коефіцієнту   підвищення   реальної
заробітної плати, встановленого правлінням Фонду, а не коефіцієнту
зростання  середньої   заробітної   плати,   визначеного   органом
виконавчої влади з питань статистики, як передбачено ч. 2  ст.  29
Закону  України  "Про   загальнообов'язкове   державне   соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві  та  професійного
захворювання, які спричинили втрату  працездатності"  ( 1105-14 ) (1105-14)
        ,
йому за період з IНФОРМАЦIЯ_1 було  недонараховано  3332  грн.  28
коп. щомісячних платежів.
 
     Посилаючись на порушення вимог  закону,  позивач  просив  суд
стягнути  з  відповідача  на  його  користь  3332  грн.  28   коп.
недонарахованих щомісячних  платежів,  зобов'язати  відповідача  з
IНФОРМАЦIЯ_2 сплачувати йому щомісячно по  826,13  грн.  страхових
виплат, а також стягнути на його користь 488,43 грн. компенсації в
зв'язку із затримкою їх виплати.
 
     Рішенням Первомайського міського суду Луганської області  від
29.06.2005 р. позов задоволено: стягнуто з відповідача на  користь
ОСОБА_1. 3332 грн. 28 коп.  недонарахованих  щомісячних  страхових
виплат за період з IНФОРМАЦIЯ_3, 488 грн. 43 коп.  компенсації  за
затримку виплати страхових виплат, а також зобов'язано відповідача
виплачувати позивачеві з IНФОРМАЦIЯ_2 до наступного перерахунку по
826 грн. 13 коп. щомісячно.
 
     Рішенням Апеляційного суду Луганської області від  13.03.2006
р. рішення місцевого суду змінено: в частині стягнення 488 грн. 43
коп. рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в  цій
вимозі, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
 
     В обгрунтування касаційної  скарги  ВВД  ФСС  посилається  на
неправильне  застосування  судами  норм  матеріального  права   та
порушення норм процесуального  права,  в  зв'язку  з  чим  ставить
питання про скасування судових рішень та ухвалення нового  рішення
про відмову в позові.
 
     Колегія  суддів  вважає,   що   касаційна   скарга   підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
 
     Задовольняючи позов, місцевий суд  виходив  з  того,  що  при
нарахуванні  позивачу  страхових  виплат   ВВД   ФСС   неправильно
застосував норми ст. 29 Закону  України  "Про  загальнообов'язкове
державне  соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на
виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили  втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
         (далі - Закону), в редакції, що  діяла
на час виникнення спірних  правовідносин,  та  помилково  взяв  до
розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної  плати,
встановлені постановами правління відповідача,  а  не  коефіцієнти
росту  середньої  заробітної  плати,   затверджені   Держкомстатом
України.
 
     Скасовуючи  рішення  місцевого  суду  в   частині   стягнення
компенсації за затримку  виплати  недонарахованих  сум  щомісячних
платежів, суд апеляційної інстанції виходив  з  того,  що  правові
підстави для  нарахування  такої  компенсації  відсутні,  оскільки
спірні суми позивачу не нараховувались.
 
     З висновками судів щодо наявності підстав  для  донарахування
щомісячних платежів погодитись не можна, виходячи з наступного.
 
     Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону  страхування  від  нещасного
випадку  здійснює  Фонд  соціального  страхування   від   нещасних
випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі
статуту, який затверджується її правлінням.
 
     Частиною  2  ст.  16  Закону  передбачено,  що   безпосереднє
управління Фондом соціального страхування  від  нещасних  випадків
здійснюють його правління та виконавча дирекція.
 
     Згідно ст. 17 Закону правління Фонду соціального  страхування
від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і  контролює  діяльність
виконавчої  дирекції  Фонду  та  її  робочих  органів;  затверджує
інструкцію  про  порядок  перерахування,  обліку   та   витрачання
страхових  коштів,  погоджену  з  Національним  банком  України  і
спеціально уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади,
інші нормативні документи, що регламентують  внутрішню  діяльність
Фонду.
 
     Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є
обов'язковим   для    виконання    всіма    страхувальниками    та
застрахованими.
 
     Частиною 2 ст. 29 Закону передбачено,  що  перерахування  сум
щомісячних страхових виплат провадиться також у разі  зростання  у
попередньому  календарному  році  середньої  заробітної  плати   у
галузях  національної  економіки  за  даними  центрального  органу
виконавчої  влади  з   питань   статистики.   Таке   перерахування
провадиться з 1  березня  наступного  року.  При  цьому  визначена
раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
 
     Згідно з п. 4.4.2 - 4.4.4 Порядку призначення  та  здійснення
страхових виплат  потерпілим  (членам  їх  сімей),  узгодженого  з
Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого
постановою правління Фонду соціального  страхування  від  нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України від  31
січня 2002 р. N  7  ( v0007583-02 ) (v0007583-02)
          (діючого  на  час  виникнення
спірних правовідносин) - при проведенні  перерахування  щомісячних
страхових  виплат  з  1  березня  кожного   року   середньомісячна
заробітна плата  підлягає  коригуванню.  При  цьому  відкоригована
середньомісячна заробітна плата не може  перевищувати  встановлену
на дату  настання  права  на  перерахування  максимальну  величину
(граничну суму) заробітної  плати  (доходу),  з  якої  сплачуються
страхові внески до Фонду.
 
     Перерахування  щомісячних  страхових  виплат  проводиться   з
урахуванням  вимог  абзацу  третього  частини  першої  статті   34
базового Закону, а саме - у разі  коли  потерпілому  одночасно  із
щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності  у
зв'язку з одним і тим  самим  нещасним  випадком  або  професійним
захворюванням, їх сума не  повинна  перевищувати  середньомісячний
заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
 
     Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії  по
інвалідності  внаслідок  нещасного  випадку  на  виробництві   або
професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного  року)
обмежується     відкоригованим     середньомісячним     заробітком
потерпілого.
 
     При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для
коригування  середньомісячної  заробітної   плати   застосовується
коефіцієнт, на який  перераховуються  щомісячні  страхові  виплати
потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
 
     Аналогічна  норма  міститься  і  в  новій  редакції   Порядку
призначення та здійснення страхових  виплат  застрахованим  особам
(членам  їх  сімей),  затвердженого  постановою  правління   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань  України  від  22  грудня  2005  р.  N  83
( v0083583-05 ) (v0083583-05)
         , згідно  п.  7.7.2  якого  -  щомісячні  страхові
виплати заінтересованим особам  перераховуються  з  1  березня  на
коефіцієнт  підвищення   страхових   виплат,   що   встановлюється
правлінням Фонду.
 
     З  матеріалів  справи  вбачається,  що  ВВД  ФСС  проводились
перерахування щомісячних страхових виплат позивачу у відповідності
з постановами правління Фонду від НОМЕР_1 (на  коефіцієнт  1,193),
від НОМЕР_2  (на  коефіцієнт  1,182),  від  НОМЕР_3(на  коефіцієнт
1,152) та від НОМЕР_4 (на  коефіцієнт  1,238),  в  кожній  з  яких
зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету
статистики України.
 
     Таким  чином,  проведений  ВВД   ФСС   перерахунок   належних
ОСОБА_1щомісячних страхових виплат грунтується на вимогах  закону,
а висновок суду першої інстанції було зроблено з порушенням  вимог
ч. 2 ст. 29 Закону.
 
     Апеляційний суд, в порушення ст. 303 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги відповідача
щодо цієї частини позовних вимог та не усунув  допущенні  місцевим
судом порушення норм матеріального права.
 
     У листопаді 2006 р. представником ОСОБА_1.  -  ОСОБА_2.  була
подана заява про припинення касаційного провадження в  зв'язку  зі
смертю позивача. З доданого до цієї  заяви  свідоцтва  про  смерть
ОСОБА_1.  вбачається,  що  він  помер  IНФОРМАЦIЯ_4,  тобто  після
розгляду справи в апеляційному порядку та  до  її  розгляду  судом
касаційної інстанції.
 
     Відповідно до ст. 340 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         судове  рішення
підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження
у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу.
 
     Пунктом 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          передбачено,
що підставою для закриття провадження у справі є  смерть  фізичної
особи,  яка  була  однією  із  сторін  у   справі,   якщо   спірні
правовідносини не допускають правонаступництва.
 
     За таких обставин, колегія суддів приходить до  висновку,  що
оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а провадження  у
справі закриттю, оскільки правовідносини, пов'язані  з  отриманням
особою страхових виплат  внаслідок  завдання  шкоди  її  здоров'ю,
правонаступництва не допускають.
 
     Керуючись ст.ст.  205,  336,  340  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну  скаргу  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  України  в  м.  Первомайську  Луганської
області задовольнити частково.
 
     Рішення Первомайського міського суду Луганської  області  від
29 червня  2005  року  та  рішення  Апеляційного  суду  Луганської
області від 13 березня 2006 року скасувати, а провадження у справі
за  позовом  ОСОБА_1  до  відділення  виконавчої  дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  України  в  м.  Первомайську  Луганської
області про стягнення недонарахованих щомісячних платежів закрити.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
                  Судді Верховного Суду України:
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     А.Г. Ярема
 
     Судді:
 
 
 
     Є.Ф. Левченко
 
 
 
     Л.М. Лихута
 
 
 
     Л.I. Охрімчук
 
 
 
     Я.М. Романюк