У х в а л а  IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 
 
                    29 травня 2007 року  м.Київ
     Суддя  Верховного  Суду  України  Сенін   Ю.Л.,   розглянувши
касаційну скаргу Деледивки Сергія Григоровича в інтересах  ОСОБА_1
на рішення Оболонського районного суду  м.Києва  від  IНФОРМАЦIЯ_1
року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від IНФОРМАЦIЯ_2 року,
 
                   в  с  т  а  н  о  в  и  в :
     ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до  ОСОБА_1  про  захист
честі, гідності,  ділової  репутації  та  відшкодування  моральної
шкоди,  посилаючись  на  те,  що  починаючи  з  IНФОРМАЦIЯ_3  року
відповідач направив до Генеральної прокуратури України, прокуратур
Шевченківського,  Радянського,  Старокиївського  районів  м.Києва,
прокуратури м.Києва,  відділів  внутрішніх  справ  Радянського  та
Старокиївського районів м.Києва,  Старокиївського  районного  суду
м.Києва,  Міністерства  внутрішніх   справ   України,   Президента
України, голови  Київської  міської  кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури, Національної спілки журналістів заяви, в  яких
розповсюдив  неправдиву  інформацію,  що  ганьбить   його   честь,
гідність, ділову репутацію,  чим  йому  також  заподіяна  моральна
шкода.  Позивач   просив   зобов'язати   відповідача   спростувати
неправдиву  інформацію,  стягнути  396000  грн.  на  відшкодування
моральної шкоди.
     Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від IНФОРМАЦIЯ_1
року, залишеним без змін ухвалою  Апеляційного  суду  м.Києва  від
IНФОРМАЦIЯ_2 року, позов задоволено частково, постановлено визнати
такими, що не відповідають дійсності, відомості щодо  позивача  по
заявах відповідача: від 13 IНФОРМАЦIЯ_3 року, IНФОРМАЦIЯ_4 року до
Міністерства   внутрішніх   справ    України,    до    прокуратури
Шевченківського  району  м.Києва,   від   IНФОРМАЦIЯ_5   року   та
IНФОРМАЦIЯ_6 року до Старокиївського РУГУ МВС України  в  м.Києві,
від 6 червня 2000 року до Старокиївського районного суду  м.Києва,
від     IНФОРМАЦIЯ_7      року      до      Київської      міської
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, від IНФОРМАЦIЯ_8
року до Генеральної прокуратури України, від IНФОРМАЦIЯ_10 року до
прокуратур Радянського та  Старокиївського  районів  м.Києва,  від
IНФОРМАЦIЯ_9 року до Національної спілки журналістів України,  від
IНФОРМАЦIЯ_11року до прокуратури м.Києва, від  IНФОРМАЦIЯ_12  року
до Президента України; постановлено зобов'язати ОСОБА_2  направити
відповідним органам заяви про спростування відомостей, які визнані
неправдивими, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 5000 грн.  на
відшкодування моральної шкоди, 2468 грн. на  відшкодування  витрат
по оплаті експертизи.
     У касаційній  скарзі  ОСОБА_3  в  інтересах  ОСОБА_2  просить
скасувати  ухвалені  в  справі  судові  рішення  та  відмовити   в
задоволенні  позову,  посилаючись   на   порушення   судами   норм
матеріального та процесуального права.
     Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких
підстав.
     Згідно  п.  5  ч.  3  ст.   328   ЦПК   України   ( 1618-15 ) (1618-15)
        
суддя-доповідач відмовляє у відкритті  касаційного  провадження  у
справі, якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в  ній
доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.
     Iз змісту касаційної скарги  та  доданих  до  неї  матеріалів
вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із  того,
що поширені відповідачем відомості про позивача в заявах на адресу
різних органів є неправдивими, порочать честь, гідність та  ділову
репутаціюОСОБА_1, чим йому заподіяна моральна  шкода;  направляючи
такі заяви відповідач не мав на меті захистити свої  права,  заяви
були спрямовані на приниження честі, гідності,  ділової  репутації
позивача.
     Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд касаційної
інстанції  не  вправі  встановлювати   або    вважати   доведеними
обставини, що не були встановлені  в  рішенні  чи  відкинуті  ним,
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу, про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  а  тому
доводи касаційної скарги в цій частині  без  наведення  конкретних
порушень судом норм процесуального права, які  були  допущені  при
встановленні зазначених в рішенні фактів,  також  не  можуть  бути
визнані такими, що викликають необхідність  перевірки  матеріалами
справи.
     Доводи скарги та зміст оскаржуваних  рішень  також  не  дають
підстав для висновку,  що  судами  при  розгляді  справи  допущені
порушення  норм  матеріального  чи   процесуального   права,   які
передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          як  підстави
для скасування рішень.
     На підставі наведеного  та  керуючись  пунктом  5  частини  3
статті 328 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
 
                      у  х  в  а  л  и  в :
     Відмовити у відкритті касаційного  провадження  у  справі  за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  захист  честі,  гідності,  ділової
репутації та відшкодування моральної школи, за касаційною  скаргою
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду
м.Києва від IНФОРМАЦIЯ_1 року та ухвалу Апеляційного суду  м.Києва
від IНФОРМАЦIЯ_2 року.
     Копію  ухвали  разом  з   доданими   до   касаційної   скарги
матеріалами направити ОСОБА_3  Ухвала оскарженню не підлягає.
     Суддя
     Верховного Суду України     Ю.Л.Сенін