У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
                  02 квітня 2007 року    м. Київ
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого  Косенка В.Й.,  
     суддів:  Берднік I.С., Костенка А.В.,-
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  зобов'язання  видати   належно
оформлену  трудову  книжку,  стягнення  коштів  за   невикористану
відпустку  та   компенсацію   за   несвоєчасну   виплату   коштів,
відшкодування моральної шкоди, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на
рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 вересня 2006
року та рішення апеляційного суду  м. Києва  від  12  грудня  2006
року,
 
                       в с т а н о в и л а:
     У липні 2006 року ОСОБА_1. звернулася в  суд  із  позовом  до 
 ОСОБА_2.  про  зобов'язання  видати  належно  оформлену   трудову
книжку, стягнення коштів за невикористану відпустку та компенсацію
за несвоєчасну  виплату  коштів,  відшкодування  моральної  шкоди.
Просила суд стягнути з СПД  ОСОБА_2.  на  свою  користь  кошти  за
невикористану відпустку у сумі 700грн., компенсацію  за  весь  час
затримки розрахунку, на відшкодування моральної шкоди 15000грн., а
також встановити факт укладення трудового договору  СПД ОСОБА_2. з
позивачкою, зобов'язавши відповідачку видати їй належно  оформлену
трудову книжку з внесенням даних про роботу на посаді  продавця  з 
IНФОРМАЦIЯ_1 року.
     Рішенням  Святошинського  районного  суду  м.  Києва  від  13
вересня  2006  року  позов  задоволено  частково  та  постановлено
визнати  факт   укладення   трудового   договору   між   приватним
підприємцем -  СПД  ОСОБА_2.  та  ОСОБА_1.,  зобов'язати  ОСОБА_2.
внести запис у трудову книжку ОСОБА_1. з вказівкою про  роботу  на
посаді продавця в період з IНФОРМАЦIЯ_1року. Стягнути  з  ОСОБА_2.
на користь  ОСОБА_1. компенсацію за невикористану відпустку в сумі
350 грн., на відшкодування моральної шкоди 100 грн. та 169 грн. 68
коп. судових витрат, а всього на загальну суму 619 грн.68  коп.  У
іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто  з  ОСОБА_2.  на
користь держави 51 грн. державного мита.
     Рішенням апеляційного суду м. Києва від 12 грудня  2006  року
рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 вересня 2006
року скасовано в  частині  відмови  ОСОБА_1.  у  стягненні  на  її
користь з ОСОБА_2. середнього заробітку за час затримки розрахунку
та ухвалено у  цій  частині  нове  рішення,  яким  позовні  вимоги
ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про стягнення  середнього  заробітку  за  час
затримки   розрахунку     задоволено.    Стягнуто    з    суб'єкта
підприємницької діяльності -  приватного  підприємця  ОСОБА_2.  на
користь ОСОБА_1., середній заробіток за час затримки розрахунку  з
1 травня до  30 листопада 2006 року  в  сумі  2450  грн.  У  іншій
частині рішення Святошинського районного  суду  м.  Києва  від  13
вересня 2006 року залишено без змін.
     Не погодившись  із  указаними  судовими  рішеннями,  ОСОБА_1.
подала до  Верховного  Суду  України  касаційну  скаргу,  в  якій,
посилаючись на неправильне застосування судами норм  матеріального
права та порушення норм процесуального права, просить  оскаржувані
судові рішення скасувати, а справу направити на новий  розгляд  до
суду першої інстанції.
     Касаційна скарга  ОСОБА_1.  підлягає  відхиленню  виходячи  з
наступного.
     Відповідно до ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне
застосування судом норм  матеріального  права  чи  порушення  норм
процесуального права.
     Згідно  з  вимогами  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.
     Статтями 338-341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         передбачено випадки,
в яких рішення суду скасовується.
     Оскільки доводи касаційної  скарги  та  матеріали  справи  не
дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального
й процесуального права, а отже, відсутні підстави  для  скасування
постановлених судових рішень, колегія суддів вважає  за  необхідне
відхилити касаційну скаргу.
     Керуючись статтями 332, 336,  342  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
     Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 вересня
2006 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2006
року залишити без зміни.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий   В.Й. Косенко  
 
     Судді:  I.С. Берднік
 
     А.В. Костенко