У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     7  лютого 2007 р.
     м.Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
     Головуючого
     Гнатенка А.В.,
     суддів
     Гуменюка В.I., Данчука В.Г., Берднік I.С., Косенка В.Й., -
     розглянувши справу  за  позовом  ОСОБА_1  до  відділу  освіти
Сихівської  районної  адміністрації  м.   Львова   про   стягнення
невиплаченої надбавки за вислугу років, допомоги на  оздоровлення,
суми індексації та компенсації втрати частини заробітку у  зв'язку
з порушенням строків виплати,
 
                      в с т а н о в и л а :
     У липні 2003 року ОСОБА_1 звернулась із  зазначеним  позовом,
посилаючись на те, що вона працює  на  посаді  IНФОРМАЦIЯ_1  школи
НОМЕР_1м. Львова з серпня 1986 року. Станом на 1 січня  1997  року
її загальний стаж педагогічної роботи становить 21 рік. Відповідно
до гарантій, встановлених  ст.  57  Закону  України  "Про  освіту"
( 1060-12 ) (1060-12)
        , відповідач повинен виплачувати  їй,  крім  щомісячної
заробітної плати, з  1  січня  1997  року  щомісячну  надбавку  за
вислугу років, з січня  1998  року  -  допомогу  на  оздоровлення.
Просила  стягнути    з   відділу   освіти   Сихівської    районної 
адміністрації  м. Львова  4238 грн. 06 коп.  надбавки  за  вислугу
років, 605 грн. 34 коп. допомоги на оздоровлення та 1527  грн.  46
коп. компенсації невиплаченої надбавки за вислугу років.
     Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від  9  вересня
2003 року, позов задоволено. Стягнуто з відділу освіти  Сихівської
районної адміністрації м.Львова на користь ОСОБА_1  4238  грн.  06
коп. надбавки за вислугу років,  605  грн.  34  коп.  допомоги  на
оздоровлення  та  1527  грн.  46  коп.  компенсації   невиплаченої
надбавки за вислугу років та 209 грн. 23 коп. індексації, всього -
6580 грн. 09 коп. та 51 грн. держмита в дохід держави.
     Ухвалою апеляційного суду Львівської області від  29  березня
2004 року викладено другий абзац резолютивної  частини  рішення  у
такій редакції:"Стягнути  з  відділу  освіти  Сихівської  районної
адміністрації Львівської міської  ради  на  користь  ОСОБА_1  3474
грн.18 коп. заборгованості по виплатах надбавок за вислугу  років,
504 грн. 45 коп. допомоги  на  оздоровлення,  1482  грн.  57  коп.
компенсації та 209 грн. 33 коп. індексації,  всього-5670  грн.  43
коп. З присудженої ОСОБА_1 суми при виконанні  рішення  підлягають
стягненню  прибутковий  податок  та  інші   обов'язкові   платежі,
передбачені законодавством, при виконанні  рішення  суду.  У  разі
недостатності у відділі освіти Сихівської  районної  адміністрації 
Львівської  міської  ради  коштів  на   виконання   рішення   суду
відповідальність за його  зобов'язаннями  щодо  виконання  рішення
суду  покласти  на  Львівську  міську  раду  в  особі  виконавчого
комітету, зобов"язавши виділити кошти на вищезазначені виплати".
     У  касаційній  скарзі  відділ  освіти   Сихівської   районної
адміністрації  м.  Львова  просить  скасувати  зазначені  рішення,
посилаючись   на   порушення   судом   норм    матеріального    та
процесуального права.
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
     Згідно із ч. 7  ст.  43  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
право на  своєчасне  одержання  винагороди  за  працю  захищається
законом.
     Ст. 57 Закону України "Про  освіту"  ( 1060-12 ) (1060-12)
          передбачені
гарантії  держави  педагогічним,  науково-педагогічним  та   іншим
працівникам закладів освіти, у тому  числі:  виплата  надбавок  за
вислугу років та допомоги на  оздоровлення  при  наданні  щорічної
відпустки, які введені в дію відповідно з 1 січня 1997 року та з 1
січня 1998 року, а також щорічної грошової винагороди за  сумлінну
працю, зразкове виконання службових обов'язків.
     Стягуючи передбачені  ст.  57  Закону  України  "Про  освіту"
( 1060-12 ) (1060-12)
         суми, суд обгрунтовано виходив з вимог зазначених норм
матеріального закону, і ухвалене рішення є законним.
     У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          під
час розгляду справи в касаційному порядку суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і
не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні або вирішені  ним,  вирішувати  питання  про
достовірність або  недостовірність  того  чи  іншого  доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими.
     Згідно зі ст. 337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд  касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
     Судом першої та апеляційної  інстанції  досліджено  обставини
справи повно, зібраним доказам дана оцінка.
     Доводи скарги не спростовують висновків суду.
     Рішення  ухвалені  з   додержанням   норм   матеріального   і
процесуального права, підстав  для  їх  зміни  або  скасування  не
встановлено.
     Керуючись ст. ст. 333, 335-337, 345 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу відділу освіти Сихівської районної державної
адміністрації Львівської міської ради відхилити.
     Рішення Сихівського районного суду м. Львова  від  9  вересня
2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської  області  від  29
березня 2004 року залишити без зміни.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий:  А.В. Гнатенко
 
     Судді:  В.I. Гуменюк
 
     I.С. Берднік
 
     В.Г. Данчук
 
     В.Й. Косенко