УХВАЛА
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     10 січня 2007  року
     м. Київ
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого
     Патрюка М.В.,
     суддів:
     Костенка А.В.,
     Прокопчука Ю.В.,
     Лященко  Н.П.,
     Пшонки М.П.,-
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
державного   підприємства   (далі   -   ДП)   "Вугільна   компанія
"Краснолиманська",   відділення    виконавчої    дирекції    Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  України   в   Красноармійському   районі
Донецької області про  встановлення  факту  нещасного  випадку  на
виробництві та зобов'язання скласти акт про  нещасний  випадок  за
формою Н-1,
                      в с т а н о в и л а :
     У жовтні 2002 року ОСОБА_1. пред'явив  у  суді  позов  до  ДП
"Вугільна  компанія   "Краснолиманська",   відділення   виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків  на
виробництві та професійних захворювань України в Красноармійському
районі Донецької області про встановлення факту нещасного  випадку
на виробництві та зобов'язання скласти акт про нещасний випадок за
формою Н-1.
     Зазначав, що він працював у  державній  холдинговій  компанії
(далі - ДХК) "Краснолиманська" на посаді IНФОРМАЦIЯ_1.
     26 березня 1979 року під час  виконання трудових обов'язків з
позивачем  стався нещасний випадок на виробництві, у зв'язку з чим
він отримав травму правого ока, проте на облік його взято не було.
     У 1998 році ОСОБА_1. звернувся до комісії з  трудових  спорів
(далі - КТС) підприємства із заявою про зобов'язання  скласти  акт
за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві.
     Відповідно до виписки з протоколу НОМЕР_1 засідання  КТС  ДХК
"Краснолиманська" від 14  вересня  1998  року  йому  відмовлено  в
задоволенні заяви.
     Посилаючись на те,  що  відповідач  неправомірно  відмовив  у
складенні акта за формою Н-1, позивач просив  у  судовому  порядку
встановити факт нещасного випадку на  виробництві  та  зобов'язати
правонаступника ДХК  "Краснолиманська"  -  ДП  "Вугільна  компанія
"Краснолиманська" - скласти акт за формою Н-1.
     Рішенням Красноармійського міського  суду  Донецької  області
від 5 грудня 2003 року позов ОСОБА_1. задоволено:  зобов'язано  ДП
"Вугільна  компанія  "Краснолиманська"  взяти  на  облік  нещасний
випадок, що стався 26 березня 1979 року о 7 год. 45 хв. з ОСОБА_1.
при виконанні ним трудових обов'язків на  посаді  IНФОРМАЦIЯ_1,  і
скласти акта за формою  Н-1;  стягнуто  з  ДП  "Вугільна  компанія
"Краснолиманська" 8 грн. 50 коп. державного мита в доход держави.
     Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 липня 2004
року  резолютивну  частину  рішення  уточнено:  встановлено   факт
нещасного випадку, який мав місце з ОСОБА_1. 26 березня 1979  року
о 7 год. 45 хв. при виконанні ним трудових обов'язків IНФОРМАЦIЯ_1
на   шахті   "Краснолиманська"   під   час   ремонту    одиночного
генератора,  -  при  збиванні  зубилом  болтів  кріплення   кришки
відскочив кусок металу та  травмував  праве  око;  зобов'язано  ДП
"Вугільна  компанія  "Краснолиманська"  взяти  на  облік  указаний
нещасний випадок. У решті - рішення залишено без зміни.
     У касаційній  скарзі  відділення  виконавчої  дирекції  Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  України   в   Красноармійському   районі
Донецької області просить скасувати постановлені  судові  рішення,
посилаючись   на   порушення   судом   норм    матеріального    та
процесуального права.
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
     Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд  першої  інстанції
виходив із того, що 26 березня 1979 року о 7 год. 45  хв.  позивач
отримав травму правого ока при виконанні ним  трудових  обов'язків
на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 на шахті "Краснолиманська".
     Встановлюючи  факт  нещасного  випадку  на   виробництві   та
зобов'язуючи ДП  "Вугільна  компанія  "Краснолиманська"  взяти  на
облік указаний нещасний випадок, у  резолютивній  частині  рішення
суд зазначив причини настання  нещасного  випадку.  Проте  суд  не
врахував того, що розслідування,   встановлення  причин  нещасного
випадку та складення акта за формою Н-1  належить  до  компетенції
комісії з розслідування нещасного випадку.
     Разом з тим, вирішуючи  даний  спір,  суд  керувався  Законом
України від 24 листопада 1992 року "Про охорону праці" ( 2694-12 ) (2694-12)
        
.
     Проте положення зазначеного Закону застосовуються до тих прав
і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.
     Оскільки правовідносини виникли до набрання Законом чинності,
то суд при  розгляді  справи  повинен  був  керуватися  положенням
Кодексу законів про працю України  ( 322-08 ) (322-08)
          та  Положенням  про
розслідування  і   облік   нещасних   випадків   на   виробництві,
затвердженого постановою Президії ВРСПС від 20 травня 1966 року.
     Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України  ( 322-08 ) (322-08)
          працівник
може  звернутися  з   заявою   про   вирішення   трудового   спору
безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний  строк  з
дня, коли він дізнався або повинен  був  дізнатися  про  порушення
свого права. У  разі  пропуску  з  поважних  причин  цього  строку 
згідно зі ст.  234 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
         районний (міський)  суд
може його поновити.
     Позивач звернувся до суду лише в жовтні 2002  року,  тобто  з
пропуском передбаченого ст. 233 КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
          строку.
Поновлюючи строк, суд не навів будь-яких висновків щодо поважності
причин його пропуску, як залишив поза увагою  і  рішення  КТС  про
нещасний випадок,  щодо якого виник спір та не з'ясував відношення
позивача до цього рішення.
     За  таких  обставин,  коли  при  розгляді   справи   допущено
порушення норм матеріального права, постановлені судові рішення не
можуть залишатися в силі й підлягають  скасуванню  з  направленням
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
                         у х в а л и л а:
     Касаційну  скаргу  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  України   в   Красноармійському   районі
Донецької області задовольнити.
     Рішення Красноармійського міського суду Донецької області від
5 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду  Донецької  області
від 15 липня 2004 року скасувати.
     Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Ухвала оскарженню не підлягає. 
 
     Головуючий
     М.В.Патрюк
     Судді:
     А.В.Костенко
     Н.П.Лященко
     Ю.В.Прокопчук
     М.П.Пшонка