У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів:
Гнатенка А.В., Барсукової В.М., Григорcєвої Л.I.,
Данчука В.Г., Волкова О.Ф., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Дніпропетровську (далі - Фонд соціального
страхування), державного підприємства "Виробниче об'єднання
"Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" (далі - ДП "ПМЗ
ім. О.М.Макарова", треті особи: Державна клінічна лікарня № 2 м.
Дніпропетровська, Дніпропетровський благодійний фонд "Довір'я" -
про відшкодування грошових сум, витрачених на придбання ліків, та
відшкодування моральної шкоди, завданої відмовою провести виплату
коштів на відшкодування витрат на придбання ліків,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним
вище позовом, який обгрунтовувала тим, що 20 серпня 2001 року вона
отримала виробничу травму під час виконання трудових обов'язків.
Унаслідок травми вона з 20 до 26 серпня 2001 року знаходилася в
реанімації, а в подальшому перебувала на стаціонарному лікуванні в
лікарні до 25 березня 2002 року. У період лікування всі медичні
препарати та ліки були придбані за її власний рахунок. У зв'язку
з цим позивачка звернулася до ДП "ПМЗ ім. О.М.Макарова" та Фонду
соціального страхування із заявою щодо здійснення грошової
компенсації за придбані нею ліки, проте відповідачі їй у цьому
відмовили. Тому ОСОБА_2 просила зобов'язати відповідачів виплатити
їй грошову компенсацію за придбані під час лікування ліки.
Рішенням Красногвардійського районного суду м.
Дніпропетровська від 2 жовтня 2003 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з Фонду соціального страхування на користь
ОСОБА_1 791 грн. 72 коп. у рахунок відшкодування витрат на
лікування, а також 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20
січня 2004 року рішення суду першої інстанції щодо визначення
розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь
позивачки, змінено. Постановлено стягнути з Фонду соціального
страхування на корить ОСОБА_1 - 2500 грн. на відшкодування
моральної шкоди. У решті - рішення суду першої інстанції залишено
без зміни.
У касаційній скарзі Фонд соціального страхування просить
скасувати судові рішення, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом визнано встановленим, що 20 серпня 2001 року ОСОБА_1
отримала виробничу травму, унаслідок якої їй встановлено третю
групу інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності
складає 50 %. Про отримання виробничої травми було складено акт за
формою Н-1.
Позивачка з 20 до 26 серпня 2001 року знаходилася в
реанімації, а в подальшому перебувала на стаціонарному лікуванні в
лікарні до 25 березня 2002 року. У період лікування всі медичні
препарати та ліки були придбані нею за власний рахунок.
Відповідно до статей 21, 28 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
на Фонд соціального
страхування покладено обов'язок по виплаті сум на лікування та
придбання ліків.
За таких обставин суди дійшли правильного висновку про
необхідність задоволення позову ОСОБА_1: стягнення з Фонду
соціального страхування грошової компенсації за придбані нею ліки,
а також відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст.335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
під час розгляду
справи в касаційному порядку суд перевіряє правильність
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального або процесуального права і не вправі встановлювати
або вважати доведеними обставини (факти), що не були встановлені в
рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень
лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст.337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що судові
рішення постановлені з додержанням вимог матеріального і
процесуального права.
Оскільки порушень або неправильного застосування судами норм
матеріального чи процесуального права при перевірці постановлених
ними судових рішень у касаційному порядку не встановлено, то
колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а
рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції
залишити без зміни.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Дніпропетровську відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м.
Дніпропетровська від 2 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного
суду Дніпропетровської області від 20 січня 2004 року залишити
без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В.Гнатенко
Судді : Л.I.Григорcєва
В.М.Барсукова
В.Г.Данчук
О.Ф.Волков