У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     8 листопада 2006 року
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого
     Балюка М.I.,
     суддів:
     Барсукової В.М.,
     Гуменюка В.I.,
     Данчука В.Г.,
     Косенка В.Й.,
     розглянувши в судовому засіданні справу за  позовом   ОСОБА_1
до закритого акціонерного товариства "Київстар ДЖ.Ес.Ем." в особі 
Харківської філії (далі - ЗАТ "Київстар ДЖ.Ес.Ем.") про поновлення
на  роботі,  стягнення  заробітної  плати  та  виплати  середнього
заробітку за час вимушеного прогулу, визнання неправомірним наказу
про  звільнення,  оплату   листків   непрацездатності,   стягнення
моральної шкоди,
 
                      в с т а н о в и л а :
     ОСОБА_1  звернулася  до  суду  із  зазначеним   позовом   про
поновлення на   роботі,  стягнення  заробітної  плати  та  виплати
середнього  заробітку  за   час   вимушеного   прогулу,   визнання
неправомірним    наказу    про    звільнення,    оплату    листків
непрацездатності,  стягнення  моральної  шкоди,  мотивуючи    свої
позовні вимоги  тим, що  була звільнена з  порушенням  ст. 38 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
         оскільки заява про звільнення була нею написана
під  тиском   працівників   адміністрації   підприємства,   ніяких 
поважних  причин  для звільнення вона  не мала і  в  заяві  їх  не 
вказала. В день  написання  заяви   і  був  підписаний   наказ  на
звільнення. Просила   визнати  наказ   неправомірним,  стягнути  з
відповідача  середній  заробіток  за   час   вимушеного   прогулу,
зобов'язати провести  оплату листків непрацездатності та  стягнути
моральну  шкоду за незаконне звільнення в розмірі  7500 грн.
     Рішенням  Жовтневого   районного  суду   м.  Харкова  від  31
жовтня 2005 року в задоволенні  позову відмовлено.
     Рішенням апеляційного  суду Харківської області від 27 грудня
2005 року  зазначене рішення скасовано та постановлено нове,  яким
визнано  неправомірним  наказ  НОМЕР_1  про  припинення  трудового
договору по  Харківській філії  ЗАТ "Київстар  ДЖ.Ес.Ем",  ОСОБА_1
звільнена   за  ст.  38  КЗпП   України   ( 322-08 ) (322-08)
           з    посади 
IНФОРМАЦIЯ_1  філії  ЗАТ  "Київстар  ДЖ.Ес.Ем"   в   м.   Харкові.
Поновлено  ОСОБА_1 на роботі в філії  ЗАТ "Київстар  Дж.Ес.Ем"   в
м. Харкові  зобов'язано провести оплату листків   непрацездатності
ОСОБА_1за період  з 18  травня 2005 року  по 2 липня 2005  року  та
з 7 липня 2005 року  по 16  листопада 2005 року. Стягнуто з філії 
ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем" в м. Харкові на користь позивачки середній
заробіток за час вимушеного прогулу у сумі  4843 грн. та в рахунок
моральної шкоди 500 грн.; стягнуто з філії ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем"
в м. Харкові державне мито на користь держави в сумі 51 грн.
     У  касаційній  скарзі   ЗАТ   "Київстар   Дж.Ес.Ем"   просить 
скасувати  ухвалу  апеляційного суду та залишити без змін  рішення
суду першої інстанції,  посилаючись  на   порушення   судом   норм 
матеріального та процесуального права.
     Касаційна скарга  підлягає задоволенню за таких підстав.
     Скасовуючи рішення  суду першої інстанції  та ухвалюючи  нове
рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що  заява  про
звільнення за власним бажанням ОСОБА_1 була  написана  під  тиском
адміністрації  підприємства,  оскільки  поважних  причин  для   її
звільнення  та  обставин,  зумовлених  неможливістю   продовжувати
роботу на підприємстві у позивачки  не було.
     Проте, з такими висновками погодитися не  можна.
     Судом  першої  інстанції  на   підставі   зібраних    доказів
встановлено,  що   31  березня  2005  року  під  час   перебування
позивачки в філії ЗАТ "Київстар ДЖ.Ес.Ем" в присутності начальника
служби безпеки компанії нею власноручно була  написана  заява  про
звільнення за власним бажанням. Ствердження позивачки про  те,  що
її  змусили  написати  заяву  про  звільнення  не  знайшли   свого
підтвердження,  так  як   дослідженими   матеріалами  справи    та
показами  свідків не було встановлено, в чому  саме  полягав  тиск
підприємства на  позивачку з боку адміністрації .
     Крім того,  згідно ст. 233 КЗпП України  ( 322-08 ) (322-08)
          працівник
може   звернутися  з  заявою  про   вирішення    трудового   спору
безпосередньо до  суду  у справах про  звільнення в місячний строк
з дня  вручення копії наказу про звільнення або   видачі  трудової
книжки.
     Наказ про звільнення та трудову книжку позивачка  відмовилася
отримувати, про що складено акт 1 квітня 2005 року (а.с. 34).  Цей
факт позивачка не спростовує (а.с. 89).
     Лише   27   квітня   2005  року   вона   подала   заяву   про 
відкликання  поданої раніше заяви про  звільнення, проте 1 квітня 
2005 року  на цю посаду прийнято іншого  працівника (а.с. 40).
     До суду із зазначеною позовною  заявою  позивачка  звернулася
лише 8 серпня 2005 року (а.с. 3). Заяви  або  клопотання  поновити
строк  звернення до суду вона не подавала.  Без  поновлення  цього
строку, апеляційний  суд не вправі  був   вирішувати  питання  про
задоволення  позовної  заяви.
     Рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам
справи, чинному законодавству і підстав  для  його  скасування  не
було. Висновки суду  апеляційної інстанції  грунтуються   лише  на 
припущеннях про обставини справи на яких не можна було  ухвалювати
рішення.  Тому  рішення  апеляційного   суду  слід   скасувати,  а
рішення  суду першої інстанції залишити без змін
     Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу  ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем"  задовольнити.
     Рішення апеляційного суду Харківської області від  27  грудня
2005 року  скасувати  та  залишити  без  змін  рішення  Жовтневого
районного суду  м. Харкова  від 31  жовтня 2005 року .
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  М.I. Балюк
     Судді :  В.М. Барсукова
     В.I. Гуменюк
     В.Г. Данчук
     В.Й. Косенко