КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
16.08.2006
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі: головуючого - Яреми А.Г., суддів:
Костенка А.В., Лихути Л.М., Левченка Є.Ф., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до
Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "У.", третя
особа на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство
"Комерційний банк "Н.", про стягнення страхової виплати за
касаційною скаргою ВАТ "СК "У." на рішення Хмельницького
міськрайонного суду від 09.11.2005 та ухвалу Апеляційного суду
Хмельницької області від 15.02.2006, В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2005 року Особа 1 звернувся в суд з позовом до
Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "У." (далі -
ВАТ "СК "У."), третя особа на стороні позивача - Відкрите
акціонерне товариство "Комерційний банк "Н." (далі - Банк), про
стягнення страхової виплати за договором страхування автомобіля,
посилаючись на те, що його застрахований автомобіль було
пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а
відповідач відмовляється виплатити страхове відшкодування.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 09.11.2005,
залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області
від 15.02.2006, позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "СК "У."
на користь Особи 1 248551 грн. 98 коп. страхового відшкодування та
1700 грн. судового збору в дохід держави.
У касаційній скарзі ВАТ "СК "У." просить скасувати зазначені
судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові,
посилаючись на їхню необґрунтованість та порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та
перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 979 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
за договором страхування
одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної
події (страхового випадку) виплатити другій стороні
(страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі,
страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується
сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 8 Закону "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
від
07.03.96 (в редакції Закону ( 2745-14 ) (2745-14)
від 04.10.2001) страховий
випадок - подія, передбачена договором страхування або
законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок
страховика здійснити виплату страхової суми (страхового
відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій
особі.
Стаття 991 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 26 Закону "Про страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
встановлюють перелік підстав для відмови страховика у
здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої
укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового
випадку;
2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на
користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що
призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей
про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за
договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником без поважних на
те причин про настання страхового випадку або створення
страховикові перешкоду визначенні обставин, характеру та розміру
збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Договором страхування можуть бути передбачені також інші
підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не
суперечить закону.
Відповідно до п. 2.1.1 укладеного між сторонами договору
страхування автомобіля не визнаються страховим випадком і,
відповідно, не підлягають страховому відшкодуванню збитки по
подіях, які відбулися внаслідок вчинення страхувальником
будь-якого визнаного судом закінченого або незакінченого суспільно
небезпечного винного діяння з використанням застрахованого
транспортного засобу.
Судом правильно встановлено, що між позивачем та відповідачем
16 грудня 2004 року було укладено договір добровільного
страхування наземного транспорту, яким встановлено право позивача
отримати та обов'язок відповідача виплатити страхове відшкодування
при настанні страхового випадку.
Також судом встановлено, що позивач Особа 1 в період дії
договору страхування 1 червня 2005 року, керуючи застрахованим
автомобілем, внаслідок порушення Правил дорожнього руху
( 1306-2001-п ) (1306-2001-п)
зіткнувся з іншим автомобілем, в результаті чого
його автомобіль зазнав технічних ушкоджень. По даному факту було
порушено кримінальну справу, в процесі розслідування якої Особі 1
було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 2 ст. 286 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
, однак у подальшому кримінальну справу
було закрито судом на підставі акта амністії (а. 112 кримінальної
справи).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що
п. 2.1.1 договору страхування суперечить закону, до того ж
винність діяння не встановлена вироком суду. З такими висновками
погодився і суд апеляційної інстанції.
Однак погодитися з таким висновком не можна, оскільки
п. 2.1.1 договору страхування передбачено додаткову, крім
встановлених законом, підставу відмови страховика у виплаті
страхового відшкодування. Ця підстава не суперечить закону.
Страхувальник Особа 1 погодився з такою умовою договору,
підписавши його. Винність страхувальника у вчиненні ДТП з
необережності встановлена судом і ним не оспорюється.
Таким чином, судом неправильно застосовано норми
матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК ( 1618-15 ) (1618-15)
є
підставою для скасування оскаржених судових рішень та ухвалення
нового про відмову в позові.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України В И Р І Ш И Л А:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова
компанія "У." задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09.11.2005 та
ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 15.02.2006
скасувати та ухвалити нове рішення.
У позові Особи 1 до Відкритого акціонерного товариства
"Страхова компанія "У." про стягнення страхового відшкодування
відмовити за його безпідставністю.
Стягнути з Особи 1 1700 гривень судового збору в дохід
держави.
Рішення оскарженню не підлягає.