до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці, Головного управління Національної поліції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до МВС України, Ліквідаційної комісії УМВС України на Південній залізниці, ГУ Національної поліції у Харківській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південній залізниці від 22 березня 2016 року № 235 о/с в частині звільнення позивача з посади старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій лінійного відділу на станції Основа з 06 листопада 2015 року;

- зобов'язати ГУ Національної поліції в Харківській області поновити позивача у складі національної поліції у званні капітан поліції, на посаді старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій Комінтернівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області, співробітники якого здійснюють оперативне обслуговування лінійного відділу на станції Основа, перебуваючого в процесі ліквідації, або в іншому підрозділі ГУ Національної поліції в Харківській області, та на іншій посаді в разі відсутності посади старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій;

- допустити негайне виконання рішення суду;

- зобов'язати ГУ Національної поліції в Харківській області в разі задоволення позову надати до суду протягом розумного строку звіт про виконання судового рішення та встановити відповідальність у вигляді штрафу за його неподання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року позов задоволено частково. Скасовано наказ Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південній залізниці від 22 березня 2016 року № 235 о/с в частині звільнення позивача з посади. Зобов'язано ГУ Національної поліції в Харківській області поновити позивача у складі Національної поліції у званні капітан поліції, на посаді старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій Комінтернівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, співробітники якого здійснюють оперативне обслуговування лінійного відділу на станції Основа, перебуваючого в процесі ліквідації, або в іншому підрозділі Головного управління Національної поліції в Харківській області, та на іншій посаді в разі відсутності посади старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південній залізниці від 22 березня 2016 року № 235 о/с в частині дати звільнення позивача з посади та зобов'язано внести зміни до наказу від 22 березня 2016 року № 235 о/с щодо дати звільнення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі, ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції та посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 06 травня 2008 року ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ, з 17 березня 2010 року - на посаді старшого інженера - програміста сектору інформаційних технологій ЛВ на станції Основа УМВСУ на ПЗ.

З 18 січня 2012 року по 04 листопада 2014 року позивачу надана відпустка для догляду за дитиною до досягненню нею 3-го віку, а з 05 травня 2015 року по 05 листопада 2015 року надана додаткова відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

Наказом начальника УМВС України на Південній залізниці від 23 вересня 2015 року № 195 о\с звільнено позивача з органів внутрішніх справ на підставі пункту "г" статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 820/10644/15 визнано незаконним та скасовано вказаний наказ від 23 вересня 2015 року № 195 о/с та поновлено позивача на посаді старшого інженера-програміста сектору інформаційних технологій лінійного відділу на станції Основа УМВС України на Південній залізниці або на рівноцінній посаді в органах МВС України.

На виконання вказаної постанови, наказом Голови ліквідаційної комісії УМВС України на Південній залізниці від 22 березня 2016 року № 235 о/с, позивача поновлено на посаді старшого інженера - програміста сектору інформаційних технологій лінійного відділу на ст. Основа, з 23 вересня 2015 року.

Проте, цим же наказом і звільнено позивача з органів внутрішніх справ на підставі пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) та відповідно до пункту "г" статті 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не виявила бажання бути працевлаштованою за спеціальністю в Національній поліції, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно пунктів 9, 10 "Прикінцеві та перехідні положення" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Відповідно до пункту 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно з абзацом третім статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Зазначена норма надає гарантію щодо обмежень на звільнення для жінок, які мають дітей віком до трьох років. Так, звільнення жінок, зазначених у абзаці 3 статті 184 Кодексу законів про працю України має певні особливості, зокрема, таке звільнення можливе, проте власник зобов'язаний працевлаштувати жінку на цьому самому або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності.

Судом першої інстанцій встановлено, що відповідачем обов'язку щодо подальшого працевлаштування ОСОБА_1 виконано не було, тобто позивачу при звільненні не було запропоновано іншої посади в органах внутрішніх справ.

Отже, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем - Головою ліквідаційної комісії УМВС України на Південній залізниці порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, передбачені абзацом третім статті 184 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із чим, наказ від 22 березня 2016 року № 235 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи приписи статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.