Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_4, заінтересовані особи: державний виконавець Франківського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Кручок А.М., Державне підприємство "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 27 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 квітня 2017 року,

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що 25 листопада 2016 року державним виконавцем Франківського відділу Державної виконавчої служби м. Львова винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 51077298 про зобов'язання Державне підприємство "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (далі - ДП "ЛНДРТІ") видати йому довідку про заробітну плату для обчислення (перерахунку) пенсії, за виконавчим листом № 2/465/1592/15, виданим 26 квітня 2016 року Франківським районним судом м. Львова.

Зазначав, що вказана постанова є незаконною, оскільки видана ДП "ЛНДРТІ" довідка від 11 серпня 2016 року № 52 не містить донарахованої та стягнутої в примусовому порядку на підставі судового рішення частини заробітної плати за відпрацьований час за періоди з 01 липня 1999 року до 01 січня 2011 року та з 01 січня 2011 року по 16 березня 2012 року.

Звертав увагу на те, що з моменту відкриття виконавчого провадження ДП "ЛНДРТІ" постійно ухилявся від видачі необхідної довідки, а державний виконавець та керівництвоФранківського відділу Державної виконавчої служби м. Львова своїми діями сприяв наведеному.

Крім того, його не було ознайомлено з постановою про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець не скористався своїм правом отримати роз'яснення рішення суду про видачу довідки про заробітну плату для обчислення (перерахунку) пенсії.

Посилаючись на наведене, просив скасувати постанову державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби м. Львова від 25 листопада 2016 року; зобов'язати начальника Франківського відділу Державної виконавчої служби м. Львова відсторонити державного виконавця Кручка А.М. від виконавчого провадження ВП № 51077298 та призначити іншого державного виконавця; визнати довідку від 11 серпня 2016 року № 52 такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 7, п. 7 ч. 5, ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" (2464-17) ; зобов'язати державного виконавця витребувати від ДП "ЛНДРТІ" довідку про заробітну плату для обчислення (перерахунку) пенсії, яка відповідатиме наведеним вище вимогам; зобов'язати ДП "ЛНДРТІ" нарахувати єдиний соціальний внесок на нараховану йому за рішенням суду (справа № 465/6840/13) заробітну плату (дохід) за відпрацьований час за період з 01 липня 1999 року по 16 березня 2012 року та з 01 січня

2011 року по 16 березня 2012 року та видати довідку з урахуванням вказаних нарахувань; зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області здійснити контроль за дотриманням ДП "ЛНДРТІ" положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" (2464-17) при нарахуванні єдиного соціального внеску на нараховану йому за рішенням суду (справа № 465/6840/13) заробітну плату (дохід).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 квітня 2017 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала Франківського районного суду м. Львова від 27 січня 2017 рокув частині відмови у задоволенні вимоги про відсторонення державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Кручка А.М. від виконавчого провадження не була предметом перегляду апеляційним судом.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій та постановити нову ухвалу про задоволення його скарги, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що при винесенні оскаржуваної постанови, державним виконавцем дотримано вимоги Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , а підстави вважати довідку від 11 серпня 2016 року № 52 недійсною відсутні, оскільки у разі нарахування та виплати роботодавцем працівникові після його звільнення сум грошових компенсацій, невикористаних щорічних відпусток, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, єдиний внесок на такі суми не нараховується, з огляду на те, що вказані компенсації не є платою за відпрацьований час.

Крім того, Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" (2464-17) , на який посилається заявник, набрав чинності з 01 січня 2011 року, тоді як ОСОБА_4 просить здійснити плату єдиного податку з 01 липня 1999 року, тому вказані норми не підлягали застосовування.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 27 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.