розглянувши у судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_6 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання дублікатів виконавчих листів за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 01 вересня 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання дублікатів виконавчих листів у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики.

Зазначав, що заочним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 09 листопада 2010 року із ОСОБА_7 на його користь стягнуто заборгованість за договором позики у розмірі 31 674 грн 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 122 грн 17 коп., проценти за договором позики у розмірі 7 501 грн 97 коп., всього 41 298 грн 92 коп., 412 грн 98 коп. судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 10 серпня 2011 року Острозьким районним судом Рівненської області у даній справі було видано виконавчі листи про стягнення із ОСОБА_7 на його користь вищевказаних сум.

У листопаді 2012 року він подав на виконання до відділу державної виконавчої служби виконавчі листи, за якими були відкриті і здійснювалися виконавчі провадження. Згідно повідомлення відділу державної виконавчої служби, у зв'язку з винесенням двох постанов "Про повернення виконавчого документа стягувачу" виконавчі листи повернуто йому як стягувачу. Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження відсутнє повідомлення про вручення йому рекомендованого листа із виконавчими документами, що свідчить про їх втрату. Порушення передбаченого законом порядку направлення виконавчихдокументів йому призвели до їх втрати, що в свою чергу стало причиною пропуску нимстроку повторного пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просиввидати дублікати виконавчих листів та поновити пропущений строк для їх пред'явлення в зв'язку з їх втратою.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 18 липня 2016 року заяву ОСОБА_6 задоволено. Ухвалено видати дублікати виконавчих листів у справі за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики. Поновлено пропущений строк для пред'явлення дублікатів виконавчих листів до виконання.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 01 вересня 2016 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідноч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що заочним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 09 листопада 2010 року із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 стягнуто заборгованість за договором позики у розмірі 31 674 грн 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 122 грн 17 коп., проценти за договором позики у розмірі 7 501 грн 97 коп., всього 41 298 грн 92 коп., 412 грн 98 коп. судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вказаного судового рішення 10 серпня 2011 року судом видано три виконавчі листи.

Із супровідного листа Острозького районного відділу державної виконавчої служби від 30 вересня 2013 року № 4204/2 вбачається, що на адресу ОСОБА_6 було направлено постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 вересня 2013 року, виконавчий лист № 2-549/10 від 10 сеорпня 2011 року, що видав Острозький районний суд.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_6, апеляційний суд виходив із того, що причини пропуску заявником строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання є неповажними, оскільки про їх втрату ОСОБА_6 був обізнаний ще у 2013 році, про що він особисто зазначає у заяві про видачу дублікатів виконавчих листів.

Погодитися із такими висновками не можна.

За змістом ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі у редакції, чинній станом на дату вчинення виконавчий дій) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (270-2009-п) , рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M"), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

За змістом п. 99 Правил, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абз. 4 п. 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу у виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа є повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Разом з тим, доказів вручення ОСОБА_6 постанов державного виконавця про повернення йому виконавчих листів на підставі ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" під розписку матеріали справи не містять.

Наслідком невиконання державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" є не лише втрата виконавчих документів, а й неналежність повідомлення стягувача ОСОБА_6 про результати виконавчого провадження.

Згідно ст. 370 ЦПК України, замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

Відповідно до ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в 10-денний строк.

Поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконанняпов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

У заяві про видачу дублікатів виконавчих листів ОСОБА_6 припускає ймовірність втрати виконавчих документів у 2013 році, а не визнає свою обізнаність про такі обставини саме із 2013 року, як вказує апеляційний суд.

Разом тим, заявник не зазначає із якого часу йому відомо про втрату виконавчих листів та чи мав він об'єктивну можливість знати про ці обставини. Апеляційний суд вказані обставини також не встановлював, дійшов висновку про неповажність причин пропуску заявником строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання внаслідок порушенням вимог процесуального закону.