розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк") звернулось до суду із указаним позовом, мотивуючи його тим, що 01 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмір 4 600 доларів США на термін до 29 липня 2011 року, зі сплатою 14,8 % річних за користування кредитом та 15,8 % річних на прострочену заборгованість.

На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_3 передала в заставу банку належний їй автомобіль марки Daewoo Matiz, 2007 року випуску.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість станом на 06 серпня 2010 року в розмірі 21 513 грн 80 коп. та штраф за незастрахування предмета застави в сумі 1 335 грн.

Посилаючись на те, що відповідач продовжує користуватися грошовими коштами і не виконує умови кредитного договору, у неї утворилась заборгованість, що станом на 19 січня 2015 року становить 1 611,06 доларів США та 59 761 грн 15 коп., яка складається з: 1 592,20 доларів США - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом; 18,86 доларів США - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 01 січня 2015 по 19 січня 2015 року; 39 722 грн 31 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 20 038 грн 84 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Вказану суму заборгованості банк просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АБ "Укргазбанк" прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 25 169 грн 08 коп., прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 01 січня 2015 по 19 січня 2015 року в сумі 298 грн 13 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 39 722 грн 31 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 20 038 грн 84 коп., а також заборгованість за кредитним договором від 01 серпня 2008 року у розмірі 85 228 грн 36 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та змінити заочне рішення суду першої інстанції в частині визначення еквівалента суми заборгованості, що підлягає стягненню.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 01 серпня 2008 року між АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмір 4 600 доларів США на термін до 29 липня 2011 року, зі сплатою 14,8 % річних за користування кредитом та 15,8 % річних на прострочену заборгованість.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами укладено договір, за яким ОСОБА_3 передала в заставу банку автомобіль Daewoo Matiz, 2007 року випуску.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь АБ "Укргазбанк" 21 513 грн 80 коп. боргу за кредитним договором станом на 06 серпня 2010 року, яка складається із: 590,03 доларів США - прострочена сума кредиту, 1 702,01 доларів США - поточна заборгованість за кредитом, 73,50 доларів США - проценти за користування кредитом, 29,28 доларів США - борг зі сплати поточних процентів та 2 565 грн 24 коп. - пеня.

Звертаючись до суду із указаним позовом, банк вказував на те, що ОСОБА_3 не виконує рішення суду про стягнення боргу, як і не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором, термін дії якого не закінчився, у зв'язку із чим за період з 07 серпня 2010 року по 19 січня 2015 року їй нараховані: 1 592,20 доларів США - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом, 18,86 доларів США - поточна (за січень 2015 року) заборгованість за процентами за користування кредитом, 39 722 грн 31 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 20 038 грн 84 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_3 рішення суду та умов указаного кредитного договору, термін дії якого не закінчився, у останньої утворилась заборгованість за процентами та пеня за несплату кредитних коштів, яка підлягає стягненню на користь банку в еквіваленті суми у національній валюті.

Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що на виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2010 року з електронних торгів, які відбулися 30 січня 2015 року, було реалізовано предмет застави, виконавче провадження було закрито у зв'язку із фактичним повним виконанням рішення.

При цьому апеляційним судом зазначено, що рішення про дострокове стягнення суми заборгованості саме у національній валюті банком не оскаржувалось, тривале невиконання вказаного рішення суду відбулося не з вини ОСОБА_3, а отже відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги банку, в якій він просив змінити еквівалент присуджених сум на іноземну валюту, оскільки взагалі відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Таким вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає з огляду на наступне.

За вимогами ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Ухвалою колегії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року було скасовано рішення апеляційного Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року, яким у задоволені позову банка було відмовлено у зв'язку із тим, що термін дії кредитного договору закінчився з ухваленням рішення суду про стягнення боргу від 10 листопада 2010 року зобов'язання позичальника щодо повернення тіла кредиту та процентів є виконаними, тому підстави для нарахування процентів та пені за несвоєчасну їх сплату відсутні.

Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, колегія судів суду касаційної інстанції звертала увагу на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України (435-15) .

При цьому зазначено, що апеляційний суд порушив норми процесуального права та права позивача, вийшов за межі доводів його апеляційної скарги та не врахував, що рішення суду оскаржувалось банком тільки щодо визначення судом першої інстанції еквівалента та стягнення заборгованості у гривні, замість доларів США.

Разом з тим у порушенням вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України, апеляційним судом вказані вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ під час нового розгляду справи не виконані, а отже наявні правові підстави для скасування рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року, з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.