розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про розірвання договору та стягнення коштівза касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 11 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 21 квітня 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона з 2014 року є пенсіонеркою та відповідно до запропонованих УПФУ умов в Кремінському відділенні Луганської філії ПАТ КБ "Приватбанк" за адресою площа Красна 1 в м. Кремінна Луганської області нею було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 для зарахування пенсії на нього. 06 лютого 2015 року їй УПФУ Кремінського району Луганської області перерахував пенсійні виплати в сумі 4 496,28 грн. 12 лютого 2015 року на належний їй номер мобільного телефону надійшло SMS-повідомлення про заблокування банком її рахунку. ЇЇ намагання зняти в банкоматі належні їй гроші були марними, оскільки вона постійно отримувала відмову.

Вважає такі дії ПАТ КБ "Приватбанк" неправомірними.

З огляду на викладене та з урахуванням уточнень позивач просила суд розірвати договір банківського карткового рахунку та стягнути на її користь 4 496,28 грн коштів, які зберігаються на картковому рахунку, 1 498,77 грн збитків з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, а разом 5 995,05 грн і 487,2 грн судових витрат, що складаються із сплаченого нею судового збору.

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 11 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 21 квітня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано укладений між сторонами 02 грудня 2014 року Договір банківського карткового рахунку НОМЕР_1.

Стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 5 995,05 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ПАТ КБ "Приватбанк" просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем не виконуються умови договору, що позбавляє позивача права розпоряджатися своїми коштами та призвело до порушення її законних прав щодо вільного володіння майном.

Крім того, банк не виконав взяті на себе обов'язки за договором й повинен нести цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування завданих позивачеві збитків згідно приписів ст. 1073 ЦК України.

Також судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що блокування карткового рахунку позивача у зв'язку з розміщенням її анкетних даних на сайті "Миротворець" не може бути підставою для відмови у задоволенні даного позову, оскільки на момент розгляду справи щодо позивача обвинувального вироку не постановлено, кримінальне провадження не відкрито, зараховані на картковий рахунок кошти є пенсійними виплатами, а тому дії відповідача щодо блокування рахунку позивача порушують умови договору та не відповідають чинному законодавству.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відхилити.

Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 11 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 21 квітня 2016 року залишити без змін.