Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження,

У січні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просила:

- скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 28.02.2011 року № р-95 "Про демонтаж самовільно влаштованого дашка із пластику в подвір'ї будинку АДРЕСА_1".

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року та прийняти нову постнову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 самовільно встановлено дашок із пластику в подвір'ї будинку АДРЕСА_1.

Постановою адміністративної комісії від 21.10.2010 року № 241, ОСОБА_3 визнано винною за статтею 150 Кодексу про адміністртивні правопорушення України у самовільному переплануванні житлового будинку АДРЕСА_1, а саме - встановленні дашка із пластику, що призвело до зміни зовнішнього вигляду фасаду.

Львівське МКП "Айсберг" звернулося до голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради із листом, яким просило розглянути на міжвідомчій комісії питання самовільного влаштування дашка із пластику в подвір'ї будинку АДРЕСА_1.

Самовільне влаштування позивачем дашка із пластику в подвір'ї будинку АДРЕСА_1, питання про його узаконення було предметом розгляду міжвідомчої комісії Галицького району від 08.02.2011 року, на засіданні якої було вирішено демонтувати самовільно влаштований дашок.

Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 28.02.2011 року № р-95 "Про демонтаж самовільно встановленого дашка із пластику в подвір'ї будинку АДРЕСА_1", позивача - співвласника квартири АДРЕСА_1 зобов'язано за власні кошти демонтувати самовільно влаштований дашок із пластику в подвір'ї будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 152 Житлового кодексу України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом від 17.05.2005 року № 76 (z0927-05) Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, передбачено заборону на переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, про те, що встановлення даного дашка із пластику в подвір'ї відноситься до перепланування чи переобладнання житлового будинку, оскільки позивачем проведено самовільне перепланування житлового будинку, що призвело до зміни зовнішнього вигляду фасаду, на що потрібний відповідний дозвіл, якого позивач не має.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.