розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 18 лютого 2016 року,

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

В зв'язку з викладеним банк просив стягнути з відповідача на його користь 252 116,74 доларів США, що еквівалентно 5 506 229 грн 60 коп., кредитної заборгованості.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 18 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договорому розмірі 110 039, 59 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 липня 2015 року становить 2 403 220 грн 94 коп.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судами встановлено, що 03 серпня 2005 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 25 000 доларів США зі строком повернення до 31 липня 2009 року.

Через неналежне виконання ОСОБА_4 зобов'язань щодо своєчасного й повного погашення кредиту виникла заборгованість, розмір якої згідно наданого позивачем розрахунку станом на липень 2015 року складає 252 116,74 доларів США, що еквівалентно 5 506 229 грн 60 коп., з яких 24 726,81 доларів США, що еквівалентно 540 033 грн 53 коп., - сума поточної заборгованості за кредитом, 79 455,78 доларів США, що еквівалентно 1 735 314 грн 24 коп., - сума поточної заборгованості по процентам, 855 доларів США, що еквівалентно 18 673 грн 20 коп., - сума простроченої заборгованості по комісії, 147 079,15 доларів США, що еквівалентно 3 212 208 грн 64 коп., - сума заборгованості по пені.

Відповідно до ст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок як позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 546 ЦК України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За правилами ст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Норма ч. 3 ст. 551 ЦК України зазначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за його користування не виконує належним чином, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

При цьому судами вірно зменшено суму пені відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки пеня значно перевищує розмір збитків.

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Доводи касаційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" висновків судів не спростовує.

Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржувані рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргупублічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 18 лютого 2016 року залишити без змін.