Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
12 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Іваненко Ю.Г., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах Каланчацької селищної ради Херсонської області до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою її представником - ОСОБА_5, на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 17 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 22 березня 2017 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2016 року прокурор Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах Каланчацької селищної ради Херсонської області звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 12 травня 2015 року між Каланчацькою селищною радою та ОСОБА_4 укладено договір про використання території селища, за умовами якого селищна рада передала відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, щознаходиться по вул. Леніна у смт Каланчак Херсонської області між магазинами "Квіти" та "Для Вас", загальною площею 29,9 кв. м, із земель загального користування для розміщення тимчасової споруди, торгівельного павільйону для продажу квітів. Фактична сплата за користування земельною ділянкоювизначається відповідно до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та вноситься землекористувачем у грошовій формі в розмірі 1 260 грн на рік або 105 грн на місяць.
Прокурор вважав зазначений договір удаваним і вчиненим для приховання іншого правочину, а саме: договору оренди землі, оскільки предметом оспорюваного договору є земельна ділянка комунальної власності, тому на зазначені правовідносини повинні поширюватися норми про оренду землі. Щодо оспорюваного договору, як договору оренди землі, прокурор вважав даний договір недійсним, у зв'язку з недодержанням при його укладенні норм чинного законодавства про оренду землі, зокрема, відсутність проекту відведення земельної ділянки, рішення селищної ради про відведення земельної ділянки, державної реєстрація договору.
Ураховуючи викладене, прокурор просив суд визнати недійсним договір про використання території селища від 12 травня 2015 року та зобов'язати відповідача повернути територіальній громаді смт Каланчак Херсонської області земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 29,9 кв. м.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 17 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22 березня 2017 року, позов прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області задоволено. Визнанонедійсним договір про використання території селища укладений 12 травня 2015 року між Каланчацькою селищною радою Херсонської області та ОСОБА_4
Зобов'язано ОСОБА_4 повернути територіальній громаді смт Каланчак Херсонської області земельну ділянку несільськогосподарського призначення, нормативна грошова оцінка якої становить 11 438 грн 94 коп., що розташована по вул. Леніна у смт Каланчак Херсонської області між магазинами "Квіти" та "Для Вас", загальною площею 29,9 кв.м, надану для розміщення тимчасової споруди торгівельного павільйону для продажу квітів, у стані, що існував до надання її у користування.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_5, просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосуваши положення ст. ст. 12, 116, 123, 124 ЗК України, п. 12 Перехідних положень ЗК України (2768-14) , дійшли до правильного висновку про те, що предметом оспорюваного договору, є земельна ділянка комунальної власності, а тому при наданні її у власність та користування сторони мають керуватися чинним земельним законодавством, що регулює правила оренди землі.
При цьому судами вірно встановлено факт неправомірного надання та використання спірної земельної ділянки комунальної власності, у зв'язку з чим договір про використання території селища від 12 травня 2015 року є недійсним.
Згідно із ст. ст. 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України (435-15) , іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та ЦК України (435-15) , міжнародним договорам, а також моральним засадам суспільства.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а стосуються виключно того, що прокурор не мав права на пред'явлення позову.
Проте такі посилання касаційної скарги є безпідставними.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції Українина прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.
Також у ст. 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.
Такі випадки передбачені, зокрема, ст. ст. 23, 33, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", чч. 1, 2 ст. 45 ЦПК, відповідно до яких прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах; прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником - ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 17 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 22 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Д.Д. Луспеник
Ю.Г. Іваненко
С.П. Штелик