Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Червоноградська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько

ОСОБА_6 За життя, а саме 22 лютого 2011 року, останній склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів їй. Зазначала, що відповідач, як непрацездатний син померлого, також претендує на обов'язкову частку спадкового майна.

Вважала, що ОСОБА_5 не має права на отримання обов'язкової частки, оскільки між останнім та покійним склалися неприязні відносини, за життя ОСОБА_6 неодноразово звертався до ОСОБА_5 з цивільними позовами та заявами про притягнення до кримінальної відповідальності, у зв'язку із спричиненням тілесних ушкоджень та словесними погрозами фізичною розправою.

Крім того, 15 березня 2015 року у їхнього батька стався інсульт, внаслідок якого він перебував у безпорадному стані та потребував стороннього догляду, який вона постійно надавала. Однак відповідач станом батька не цікавився та не надавав йому жодної допомоги.

Ураховуючи наведене, просила усунути ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Заочним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 19 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Встановивши, що відповідач ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи, обмежено працездатний, а позивач ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не доведено того, що ОСОБА_5 умисно ухилявся від надання допомоги своєму батькові, суди прийшли вірно висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.