розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Непідприємницького товариства "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі за позовом Непідприємницького товариства "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 09 квітня 2015 року № 680, зобов'язання вчинити дії, -

У квітні 2015 року Непідприємницьке товариство "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просило: визнати протиправним та скасувати розпорядження від 09 квітня 2015 року № 680 "Про виключення Непідприємницького товариства "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи"; зобов'язати скасувати запис у Державному реєстрі фінансових установ щодо виключення Непідприємницького товариства "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи і поновити Непідприємницьке товариство "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" у статусі фінансової установи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про невірне тлумачення відповідачем положення ч.5 ст. 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" щодо початку перебігу строку, із закінченням якого у Комісії виникає право на застосування до недержавного пенсійного фонду санкцій у вигляді скасування реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи, а також про порушення відповідачем конституційного принципу незворотності дії закону в часі. Вважав, що відповідач не повинен був застосовувати норми абз.3 п.2 розділу XVIII Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41 (z0797-03) , оскільки останнє суперечить ч.5 ст. 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Зазначає, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягали положення ст. 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла на момент реєстрації позивача як фінансової установи, а не в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного розпорядження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із правомірності розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг як такого, що прийнято у відповідності до чинних на момент виникнення спірних правовідносин положень законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Непідприємницьке товариство "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У касаційній скарзі позивач зазначає про неврахування судами тієї обставини, що на час реєстрації Товариства як юридичної особи та включення до Державного реєстру фінансових установ норми чинного законодавства не містили такої підстави виключення недержавних пенсійних фондів з реєстру фінансових установ як ненадходження пенсійних внесків протягом 18 місяців з дня реєстрації недержавного пенсійного фонду як фінансової установи. Вважає, що судами не надано оцінки факту порушення відповідачем порядку фіксації правопорушень законодавства про фінансові послуги, визначеного Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженим розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 листопада 2012 року № 2319 (z2112-12) .

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Непідприємницьке товариство "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" на підставі розпорядження Держфінпослуг від 26 листопада 2004 року № 2876 включено до Державного реєстру фінансових установ, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серія ПФ № 22, виданого 01 грудня 2004 року.

Останній раз пенсійні внески до Непідприємницького товариства "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" надходили 18 липня 2012 року, що підтверджується копією виписки про рух коштів по банківському рахунку позивача.

Згідно службової записки від 03 лютого 2015 року № 41-14/3-14 до Непідприємницького товариства "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" протягом 2013 року та 9-ти місяців 2014 року не надходили пенсійні внески, станом на 30 вересня 2014 року у позивача відсутні учасники пенсійного фонду та пенсійні активи.

У зв'язку з наведеним, розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09 квітня 2015 року № 680 виключено Непідприємницьке товариство "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" з державного реєстру фінансових установ у зв'язку з ненадходженням пенсійних внесків до Фонду протягом вісімнадцяти місяців та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ПФ № 22.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (в редакції, що діє з 19 липня 2012 року) у разі невиконання вимог частин першої і другої цієї статті протягом вісімнадцяти місяців з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи та/або у разі ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом цього строку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про скасування реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи та подає позов до суду про ліквідацію такого пенсійного фонду.

Таким чином, положеннями ч.5 зазначеної статті встановлено дві підстави скасування реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи: невиконання вимог частин першої і другої цієї статті протягом вісімнадцяти місяців з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи; ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом цього строку.

Відповідно до абз.3 п.2 розд.XVIII Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 року за № 797/8118 (z0797-03) , виключення недержавного пенсійного фонду з Реєстру та анулювання Свідоцтва здійснюються у разі невиконання вимог частин першої і другої статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та/або ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом вісімнадцяти місяців.

Отже, у даному випадку мова йде про альтернативні умови для настання юридичних наслідків для фінансової установи, які можуть наступити як разом так і окремо. Законодавець в даному випадку відлік 18 місяців ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду не ставить в залежність від дня реєстрації пенсійного фонду, а тому реєстрація пенсійного фонду як фінансової установи підлягає скасуванню у разі ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом будь-яких вісімнадцяти місяців, що передують прийняттю відповідного розпорядження, а не лише протягом вісімнадцяти місяців з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно неможливості застосування до Непідприємницького товариства "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" наслідків, встановлених ч.5 ст. 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", оскільки воно було зареєстроване як фінансова установа до внесення змін до ст. 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" з огляду на наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин була чинною редакція ч.5 ст. 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", положення якої передбачали скасування реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи у зв'язку з ненадходженням пенсійних внесків протягом певного періоду.

Тобто відповідачем положення зазначеної статті були застосовані у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Також судом відхиляються доводи скаржника щодо порушення відповідачем порядку фіксації правопорушень законодавства про фінансові послуги, визначеного Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, що затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 листопада 2012 року № 2319 (z2112-12) .

Так, зазначене Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Відповідно до п.1.11, п.п.7 п.2.1, абз.3 п.2.8 Положення перед застосуванням заходу впливу у вигляді виключення учасника ринку фінансових послуг з Державного реєстру фінансових установ посадова особа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зобов'язана скласти акт про виявлення порушення, номер та дату якого зазначити у розпорядженні про застосування заходу впливу.

В свою чергу, виключення учасника ринку фінансових послуг із Державного реєстру фінансових установ може відбуватися як у зв'язку із вчиненням ним правопорушення, так і внаслідок настання певних обставин.

Ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом вісімнадцяти місяців та проведення ліквідації пенсійного фонду є обставинами, з якими Закон пов'язує виключення недержавного пенсійного фонду із реєстру фінансових установ, в свою чергу зазначені обставини за своїм змістом не є правопорушенням у розумінні вищевказаного Положення.

Зазначене свідчить, що в даному випадку у відповідача були відсутні підстави для складення акту про правопорушення та вчинення інших дій, передбачених Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності оскаржуваного розпорядження відповідача та необґрунтованість позовних вимог товариства.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Непідприємницького товариства "Об'єднаний відкритий недержавний пенсійний фонд" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст. 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.