розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт", третя особа - генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" Шевченко Ігор Миколайович, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2016 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 04 травня 2011 року працювала на посаді майстра зміни виробничої дільниці товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" (далі - ТОВ "Снек Експорт"). 09 грудня 2014 року її було звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом. Із наказом про звільнення вона ознайомилася, проте зробила на ньому відмітку про свою незгоду із причиною звільнення, 12 січня 2015 року вона отримала трудову книжку.

Посилаючись на те, що прогулу вона не допускала, пояснень щодо проступку не давала, не була присутня на засіданні трудового колективу, на якому розглянуто її проступок, позивачка просила наказ про її звільнення з роботи скасувати, поновити її на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано наказ № 383-к від 09 грудня 2014 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України незаконним. Поновлено ОСОБА_3 на посаді майстра дільниці ТОВ "Снек Експорт". Стягнуто з ТОВ "Снек Експорт" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 30 052 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку в розмірі місячного платежу в сумі 1 502 грн. 60 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Снек Експорт" просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка звільнена з роботи згідно вимог трудового законодавства.

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що між позивачем та адміністрацією відповідача існує конфлікт, а 08 грудня 2014 року позивачка вийшла на роботу, але не була допущена до робочого місця, тому не працювала у цей день з поважних причин, що підтверджено показаннями свідків.

Проте повністю з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції на момент спірних правовідносин) повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.

Частиною 2 ст. 138 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" постанови Верховної Ради приймаються з конкретних питань з метою здійснення її установчої, організаційної, контрольної та інших функцій. Такі постанови Верховної Ради набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інше не передбачено самою постановою.

Постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515-19, підписаною у той же день Головою Верховної Ради України, у відповідності до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_5 звільнено з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області

Проте суддя ОСОБА_5 у цей же день, 08 вересня 2016 року, як суддя-доповідач у справі та у складі колегії, ухвалила рішення, яким скасовано рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2015 року та задоволено позов ОСОБА_3

Ураховуючи те, що суддя ОСОБА_5 08 вересня 2016 року була звільнена з посади, вона не мала права здійснювати правосуддя та ухвалювати рішення іменем України, тому рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.