розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомінвест-Центр" про визнання недійсним договору оренди землі (паю), відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_4 на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2016 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2016 року,

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Агрокомінвест-Центр", мотивуючи його тим, що 27 квітня 2015 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі № 16 терміном на 7 років.

Навесні 2015 року до нього звернувся представник відповідача ОСОБА_5 і запропонував взяти його пай в оренду більш ніж за 7 тис. грн, запропонував йому підписати договір оренди та сплатити орендну плату за весь період оренди, тобто за 7 років наперед одним платежем, на що він погодився.

27 квітня 2015 року у приміщенні піцерії "Маріо", що знаходиться в м. Житомирі по вул. Київській, 13, він, попередньо не читаючи, оскільки не мав при собі окулярів, а вислухавши ОСОБА_5, підписав з відповідачем договір. Коли дійшло до розрахунку, представник відповідача повідомив, що зареєструє договір і тоді сплатить йому орендну плату, однак ні найближчим часом, ні до кінця року, ні на даний час цього не зробив.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата вноситься орендарем у розмір 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка закріплена у договорі, кожного року до 31 грудня. Як зазначено у п. 1.6 договору оренди - нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки на дату його укладення становить 29 622 грн, яку відповідач зазначив на власний розсуд і яка є основою для визначення розміру орендної плати. Довідкою органу місцевого самоврядування підтверджено, що вартість земельної ділянки, що йому належить, з урахуванням коефіцієнтів індексації, становить 35 542 грн 85 коп.

Розрахунки, які провів відповідач за оренду земельної ділянки, застосувавши при цьому необґрунтоване значення нормативної грошової оцінки землі, не відповідають умовам договору, є незаконними і порушують права і інтереси позивача. Даний не відповідає чинному законодавству України, грубо порушує його інтереси як власника земельної ділянки, укладений під впливом обману, тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати орендної плати одним платежем за весь термін, як він обіцяв та як передбачено в п. 3.15 оспорюваного договору оренди - за взаємною згодою сторін орендна плата у грошовій формі може бути виплачена наперед, але не більше, ніж за весь період дії договору.

На момент пред'явлення позову зобов'язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків не виконані, тому від укладеного договору він поніс збитки у розмірі неотриманої орендної плати від початку фактичного володіння і користування орендарем земельною ділянкою, що становить 1 777 грн 14 коп.

Крім того, йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправними діями представника відповідача.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судом установлено, що 27 квітня 2015 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Агрокомінвест-Центр" укладено договір оренди землі № 16, згідно з яким останньому в оренду було передано належну позивачеві земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 2,82 га, яка знаходиться на території Бабичівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, терміном 7 років, з орендною платою у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 29 622 грн, кожного року до 31 грудня. Договір підписаний сторонами, чого не заперечував позивач.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, договір оренди землі, укладений 27 квітня 2015 року між ТОВ "Агрокомінвест-Центр" та ОСОБА_4, зареєстрований державним реєстратором Червоноармійського районного управління юстиції Житомирської області 20 серпня 2015 року.

На виконання умов договору оренди землі від 27 квітня 2015 року № 16 ОСОБА_4 орендарем у встановлені договором строки була нарахована орендна плата за 2015 та 2016 роки, яку останній відмовився отримати, що підтверджується письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 просив визнати недійсним договору оренди землі з тих підстав, що представник відповідача ввів його в оману щодо істотних умов договору, а саме: розміру та порядку сплати орендної плати.

Водночас, відповідно до матеріалів справи, позивачем не доведено факту наявності умислу у діях представника ТОВ "Агрокомінвест-Центр", істотність значення обставин, щодо яких його введено в оману і сам факт обману, тобто, що він, укладаючи оспорюваний договір, діяв під впливом обману.

Ураховуючи зазначене, а також ту обставину, що сторони у договорі узгодили порядок розрахунків та розмір орендної плати, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди землі недійсним.

Оскільки вимоги про стягнення з відповідача збитків, передбачених ч. 2 ст. 230 ЦК України, та відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про визнання правочину недійсним, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, підстав для скасування ухвалених ними рішень не вбачає.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2016 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2016 року залишити без змін.