розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області про перерахунок щомісячної страхової виплати, стягнення заборгованості по сплаті страхових витрат, за касаційними скаргамиОСОБА_2 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року,

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 05 вересня 1992 року він працював у КП "Битовик" малярем із фарбування автомобілів, з 25 листопада 1992 року переведений на посаду маляра-електрогазозварника 4 розряду з ремонту та фарбування автомобілів, на якій працював до 21 січня 2002 року.

Висновком МСЕК від 05 жовтня 2000 року йому встановлено втрату працездатності у розмірі 45 % та ІІІ групу інвалідності. Рішенням суду від 28 березня 2001 року з КП "Битовик" на його користь стягнуто одноразову допомогу у розмірі 4 950 грн у рахунок відшкодування шкоди у зв'язку з трудовим каліцтвом, 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Крім цього, починаючи з 29 серпня 2000 року на користь позивача стягнуто суму втраченого заробітку у розмірі 49,50 грн щомісячно до 29 серпня 2001 року.

Відповідно до довідки державної виконавчої служби у м. Нікополі та Нікопольськом районі від 22 травня 2006 року КП "Битовик" не виплатило позивачу зазначену суму.

На даний час, після щорічних перерахунків, розмір щомісячних страхових виплат складає 221,53 грн при 25 % втрати професійної працездатності, однак позивач не погоджується з визначеним розміром страхової виплати, оскільки на момент передачі його особової справи до Фонду, щомісячна страхова виплата була значно занижена.

Після уточнення позовних вимог позивач просив провести перерахунок розмір щомісячної страхової виплати по відшкодуванню шкоди, починаючи з 01 жовтня 2001 року та враховуючи тарифну ставку робітника 4 розряду для підприємств і цехів з ремонту устаткування, зокрема, автомобілів станом на 01 січня 2001 року; встановити йому щомісячну страхову виплату з 01 березня 2013 року в розмірі 370,01 грн з подальшою виплатою щомісячних платежів з урахуванням корегування суми у випадках підвищення заробітної плати надалі, безстроково; стягнути з відповідача заборгованість із відшкодування шкоди за період з 01 жовтня 2001 року по 31 січня 2014 року в розмір 16 536,83 грн та заборгованість у розмірі 5 815,37 грн, яка була стягнута на підставі рішення Нікопольського міського суду від 28 березня 2001 року, але не була виплачена у зв'язку з ліквідацією підприємства та припиненням його державної реєстрації.

Справа неодноразово розглядалась судами.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області провести перерахунок розміру щомісячної страхової виплати по відшкодуванню шкоди ОСОБА_2, починаючи з 01 жовтня 2001 року, з урахуванням тарифної ставки робітника 4 розряду для підприємств і цехів з ремонту устаткування, зокрема, автомобілів станом на 01 січня 2001 року, та починаючи з 01 березня 2013 року встановити ОСОБА_2 щомісячну страхову виплату у розмірі 370,01 грн та в подальшому сплачувати йому щомісячні платежі з урахуванням коригування суми у випадках підвищення заробітної плати надалі, безстроково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті страхових виплат за період з 01 жовтня 2001 року по 31 січня 2014 року в сумі 16 536,83 грн, заборгованість із відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 5 456,37 грн в зв'язку з ліквідацією КП "Битовик" без створення правонаступника, а всього 21 993,20 грн.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці" (ч. 7 ст. 40 Закону).

Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , при поданні заяви про відшкодування шкоди після закінчення трьох років із дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника присудження виплат провадиться з дня звернення з такими вимогами. В інших випадках виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2001 року ОСОБА_2 встановлено розмір середньої заробітної плати, яку мав ОСОБА_2 до ушкодження здоров'я, вказане рішення ОСОБА_2 не оскаржував, із позовом про визначення нового розміру середньої заробітної плати, яку він мав до ушкодження здоров'я, не звертався.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при його ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області відхилити, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року залишити без змін.