Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Євграфової Є.П.,

Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонавтотранс" до ОСОБА_10, Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка, треті особи: Українська універсальна товарна біржа, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою ОСОБА_10 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2016 року,

У квітні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Херсонавтотранс" (далі - ВАТ "Херсонавтотранс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_10, Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка, треті особи: Українська універсальна товарна біржа, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу.

На обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 26 липня 1990 року Радою Міністрів УРСР згідно розпорядження № 301-р було надано у користування Херсонському територіальному - виробничому об'єднанню "Херсонавтотранс" земельну ділянку для будівництва пансіонату на 400 місць. На підставі даного розпорядження виконавчим комітетом Голопристанської районної ради народних депутатів видано ХТВО "Херсонавтотранс" Державний акт № 065660 про право постійного користування земельною ділянкою площею 5,2 га для будівництва пансіонату в оздоровчій зоні "Каркініт". У відповідності до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області № 920 від 29 липня 1996 року було створено ВАТ "Херсонавтотранс" шляхом перетворення ХТВО "Херсонавтотранс". 04 вересня 1996 року згідно акту прийому передачі державного майна № 187 Фондом державного майна передано цілісний майновий комплекс ХТВО "Херсонавтотранс" до ВАТ, останнє визнано його правонаступником. До ВАТ перейшли у власність об'єкти нерухомого майна бати відпочинку "Дружба", що розташована в с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області. 06 червня 2006 року між ОСОБА_10 та ДПІ у м. Нова Каховка було укладено біржовий договір купівлі-продажу майна реєстраційний № 1472. У відповідності до даного договору ДГІІ продала ОСОБА_10 наступне майно: "нерухоме майно, а саме: будиночки відпочинку дерев'яні, розмірами 4 м х 2 м - 2 шт.; 6м х Зм - 4 шт.; 6м х 2,5м - 1 шт.; 6,5м х 2,5м - 1 шт.; а всього 8 шт., які знаходяться за адресою; Херсонська область Голопристанський район, с. Більшовик, пансіонат "Дружба". Вважають, що зазначений вище договір. в частині визначення відчужуваного майна нерухомим є незаконним, а тому підлягає визнанню недійсним. 05 лютого 2007 року звернулися до ВАТ ГІВІ "Укркомундорпроект" з заявою про проведення обстеження зазначених вище будиночків відпочинку. 19 лютого 2007 року ВАТ ПВІ "Укркомундорпроект" надано висновок № 32, відповідно до якого встановлені будиночки не є капітальними спорудами, відносяться до тимчасових інвентарних будівель для розміщення робочих - будівельників і для розміщення відпочиваючих згідно з відповідними нормами та правилами використовуватись не можуть. Таким чином, у відповідності до положень чинного законодавства придбані ОСОБА_10 об'єкти не є нерухомим майном, оскільки вони не пов'язані з земельною ділянкою фундаментом і можуть бути переміщені без зміни їх цільового призначення. У зв'язку з чим. ВАТ "Херсонавтотранс" просило визнати недійсним біржовий договір (угоду) купівлі-продажу майна реєстраційний № 1472 від 06 червня 2006 року в частині визначення дерев'яних будиночків відпочинку розмірами 4 м х 2м - 2 шт.; 6 м. х 3 м - 4 шт.; 6 м х 2,5 м - 1 шт., 6,5 м х 2,5 м - 1 шт.; які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 об'єктами нерухомості.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2016 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким біржовий договір (угоду) купівлі-продажу майна, реєстраційний № 1472, від 06 червня 2006 року, в частині визначення дерев'яних будиночків відпочинку розмірами 4 м х 2 м - 2 шт.; 6 м х 3 м - 4 шт.; 6 м х 2,5 м - 1 шт., 6,5 м х 2,5 м - 1 шт., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 нерухомими майном визнано недійсним.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_10 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що в позовній заяві позивачем не наведено правових підстав, передбачених ст. ст. 215-235 ЦК України (435-15) , для визнання часткової недійсності право договору купівлі-продажу № 1472 від 06 червня 2006 року.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26 липня 1990 року Радою Міністрів УРСР згідно розпорядження № 301-р було надано у користування Херсонському територіальному - виробничому об'єднанню "Херсонавтотранс" земельну ділянку для будівництва пансіонату на 400 місць. На підставі даного розпорядження виконавчим комітетом Голопристанської районної ради народних депутатів видано ХТВО "Херсонавтотранс" Державний акт № 065660 про право постійного користування земельною ділянкою площею 5,2 га для будівництва пансіонату в оздоровчій зоні "Каркініт".

У відповідності до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області № 920 від 29 липня 1996 року було створено ВАТ "Херсонавтотранс", шляхом перетворення ХТВО "Херсонавтотранс". 04 вересня 1996 року згідно акту прийому - передачі державного майна № 187 Фондом державного майна передано цілісний майновий комплекс ХТВО "Херсонавтотранс" до ВАТ, останнє визнано його правонаступником. До ВАТ перейшли у власність об'єкти нерухомого майна бази відпочинку "Дружба", що розташована в с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області. Рішенням загальних зборів ВАТ "Херсонавтотранс" від 22 лютого 2008 року вказане товариство було реорганізовано у ТОВ "Херсонавтотранс". Відповідні зміни до установчих документів були затверджені виконкомом Херсонської міської ради 27 травня 2008 року. ТОВ "Херсонавтотранс", відповідно до установчих документів є правонаступником ВАТ "Херсонавтотранс".

06 червня 2006 року між ОСОБА_10 та ДПІ у м. Нова Каховка було укладено біржовий договір купівлі-продажу майна реєстраційний № 1472. У відповідності договору ДПІ продала ОСОБА_10 наступне майно: "нерухоме майно, відпочинку дерев'яні, розмірами 4 м х 2 м - 2 шт.; 6м х 3 м - 4 шт.; 6м х 2.5м - 1 шт.; 6,5 м х 2,5 м - 1 шт; а всього 8 шт., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Реалізація вищевказаного майна відбувалась у зв'язку із наявністю податкового боргу у ВАТ "АТП-16507" у порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , Порядком стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, затвердженим постановою КМУ від 15 квітня 2002 року № 538 (538-2002-п) , Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України № 294 від 26 червня 2002 (z0545-02) року.

Відповідно до п. 11 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, затвердженим постановою КМУ від 15 квітня 2002 року № 538 (538-2002-п) платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу. Визначені для продажу активи описуються в акті за формою згідно з додатком 3.

Таким чином, склад майна, що підлягає реалізації визначається саме платником податків - власником цього майна.

Як вбачається з додатку Акту опису активів, самостійно виділених платником податку для продажу будиночки відпочинку у пансіонаті "Дружба" у кількості 8 штук не визначені платником податків, а отже і їх власником як нерухоме майно (а. с. 92).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що будиночки відпочинку у пансіонаті "Дружба" іменуються нерухомими майном лише у заяві начальника Новокаховської ОДПІ керівнику ТБ "Українська універсальна товарна біржа" щодо проведення оцінки майна, яке перебуває у податковій заставі (а. с. 93), а також в угоді-дорученні від 27 квітня 2006 року, укладеному між ДПІ м. Нова Каховка та ТД ВДТ "Херсонське бюро приватизації" (а. с. 95).

Пунктами 5.1 - 5.4 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у посадковій заставі, затвердженого наказом ДПА України № 294 від 26 червня 2002 року (z0545-02) передбачено, що у процесі аукціону ведеться протокол, до якого заносяться:початкова й остаточна ціна продажу лота; пропозиції учасників аукціону, номери яких називає ліцитатор;результати аукціону; відомості про переможця - учасника, який у ході аукціону запропонував найвищу ціну. Протокол складається у чотирьох примірниках (по одному примірнику для продавця, покупця, організатора аукціону та власника активів), підписується ліцитатором та покупцем або його представником і погоджується керівником податкового органу. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення аукціону. Покупець, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь в аукціоні. У цьому разі за даним лотом торги відновлюються лише при наявності не менше двох учасників. Затверджений протокол є підставою для укладення протягом 3 днів договору купівлі-продажу.

Як вбачається з протоколів цільового аукціону від 06 червня 2006 року ОСОБА_10 визнаний переможцем аукціону з продажу будиночків відпочинку дерев'яних (а. с. 96-100).

Про те, що ці будиночки є об'єктами нерухомого майна у протоколах не йдеться.

Однак, у біржовому договорі купівлі-продажу майна № 1472, укладеному 06 червня 2006 року на підставі вищевказаних протоколів зазначено про здійснення угоди з приводу саме нерухомого майна.

Як вбачається із висновку судової будівельно-технічної експертизи № 213 від 19 листопада 2008 року досліджувані дерев'яні будиночки, розташовані на території пансіонату "Дружба" у с. "Більшовик" Голопристанського району Херсонської області можуть відноситись до малих архітектурних форм для підприємницької діяльності, вони не зв'язані фундаментами із землею, можуть переміщуватись без знецінення та зміни функціонального призначення, не є об'єктами нерухомості та не підлягають державній реєстрації (а. с. 151).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Проте, як встановлено апеляційним судом дерев'яні будиночки відпочинку, які були предметом договору купівлі-продажу відповідно до біржового контракту № 1472 від 06 червня 2006 року, не були нерухомим майном, а отже договір було укладено з приводу майна, якого у продавця юридично не було.

Таким чином, при укладенні біржового договору № 1472 від 06 червня 2006 року сторонами незаконно було зазначено, що його предметом є саме нерухоме майно - будиночки відпочинку дерев'яні у кількості 8 шт.

Названа обставина призвела до того, що ОСОБА_10 придбані ним будиночки були відчужені третім особам, які скориставшись тим, що літні будиночки були визначені як нерухоме майно здійснили оформлення права власності на частини земельної ділянки, на яких вони були розташовані через рішення судів. А оскільки вказані будиночки були розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТОВ "Херсонавтотранс", то це призвело до порушення майнових прав позивача. Згодом, за рішеннями апеляційного суду рішення судів першої інстанції з приводу визнання права власності на земельні ділянки за особами, які придбали літні будиночки у ОСОБА_10 були скасовані та у таких позовах відмовлено (а. с. 305-322).

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги ТОВ "Херсонавтотранс" полягають у визнанні недійсним оспорюваного договору лише в частині визначення відчужених будиночків нерухомим майном, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку що задоволення таких позовних вимог відповідає можливим способам захисту порушеного права та не має наслідком недійсність інших частин правочину. Окрім того, часткове визнання оспорюваного правочину недійсним жодним чином не порушує саме законних прав та охоронюваних законом інтересів його сторін, оскільки усувається його незаконна частина і це не тягне за собою реституції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_10 відхилити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2016 року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.