Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В., суддів: Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 05 травня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 27 серпня 2015 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" (далі - ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто") укладено договір фінансового лізингу № 000722, згідно з яким він мав намір придбати міні-трактор Dong Feng DF-244 за ціною 60 тис. грн. Проте уповноважена на підписання договорів від імені відповідача особа ввела його в оману щодо природи та умов договору. Ним було сплачено 30 тис. грн, що, на його думку, було передоплатою за покупку трактора вартістю 60 тис. грн. При підписанні договору він зауважив, що в ньому зазначено іншу модель трактора та за іншою ціною, ніж він мав намір придбати, однак відповідач переконав його, що пунктом 3.4.1 цього договору передбачено його право в будь-який момент змінити марку техніки, яку він хоче придбати, а тому те, що написано в договорі є несуттєвим і йому в трьохденний термін буде доставлено трактор Dong Feng DF-244 за ціною 60 тис. грн. Проте товар йому так і не був доставлений, натомість запропоновано провести черговий платіж згідно з договором на суму 300 тис. грн.

Вважав, що укладаючи договір, його ввели в оману щодо природи та істотних умов договору, так як підписання договору з іншими умовами не відповідало його внутрішній волі. Вказував, що відповідач під час укладення договору застосував нечесну підприємницьку діяльність, а умови оспорюваного правочину порушують Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки суперечать добросовісності, що є підставою для визнання правочину недійсним.

Просив визнати недійсним договір фінансового лізингу від 27 серпня 2015 року № 000722, укладений між ним та ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" та стягнути з ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" 30 тис. грн.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05 травня 2016 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір фінансового лізингу, укладений між ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" та ОСОБА_6 від 27 серпня 2015 року № 000722. Стягнуто з ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" на користь ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 30 тис. грн, сплачені ним згідно з квитанцією № 0.0.427545483 на організацію та виконання договору фінансового лізингу від 27 серпня 2015 року № 000722. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона не може бути задоволена з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, керувався тим, що позивач не мав жодного наміру укладати договір у наявній редакції, таке укладення договору не відповідало його волі.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції, зазначивши, що укладений між сторонами договір фінансового лізингу не відповідає вимогам закону.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судами встановлено, що 27 серпня 2015 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" укладено договір фінансового лізингу № 000722, предметом якого був трактор Chery-RF404B cab, вартістю 300 тис. грн (а. с. 510).

Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що предмет договору передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця адміністративного платежу (10 % від вартості предмета лізингу), авансового платежу (50 % від вартості предмета лізингу), комісії за передачу предмета лізингу (3 % від вартості предмета лізингу).

Відповідно до п. 1.7 договору предмет договору передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця: адміністративного платежу; авансового платежу; комісії за передачу предмету лізингу; у разі наявності, сплати різниці до уже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п. 9.4 ст. 9 вказаного договору, або різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п. 9.6 ст. 9 договору.

Згідно з п. 8.2 договору фінансового лізингу сторони погодили, що вартість предмета лізингу, на момент укладання договору, за цим договором становить 12 765,96 доларів США з урахуванням ПДВ, згідно обмінного курсу долара США до української гривні, на фактичну дату укладання даного договору. На дату укладання цього договору, згідно обмінного кусу долара США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу становить 300 тис. грн з ПДВ.

Згідно з квитанцією від 27 серпня 2015 року № 0.0.427545483.1 позивачем на виконання умов договору сплачено ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" 30 тис. грн адміністративного платежу згідно з договором фінансового лізингу № 000722 (а. с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України (435-15) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) .

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначені істотні умови договору лізингу, якими є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Частиною 1 ст. 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 806 ЦК України).

Згідно зі ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Тобто, виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму), проте укладений між сторонами договір найму транспортного засобу нотаріально не був посвідчений.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 та від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1551цс16, які у силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для усіх судів України.

Таким чином, є правильним висновок судів про наявність правових підстав для визнання договору фінансового лізингу недійсним з підстав невідповідності вимогам закону - статей 220, 779, 806 ЦК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 33, 336, 337, 343, 344, 345, 347, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" відхилити.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 05 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.