за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест 08" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними та скасування рішень, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року,

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест 08" (далі - ТОВ "Агропромінвест 08") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС У Запорізькій області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 032 від 03 вересня 2015 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: мито у розмірі 333682,84 грн., а саме 266946,25 грн. - за основним платежем та 66736,59 грн. - за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 031 від 03 вересня 2015 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 66736,61 грн., а саме 53389,27 грн. - за основним платежем та 13347,34 грн. - за штрафними санкціями.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ "Агропромінвест 08" вимог законодавства з питань державної митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів ввезених на митну територію України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства, що імпортувалися за вантажними митними деклараціями, оформленими в період з 03 березня 2014 року по 27 березня 2014 року складено акт № н/012/15/08-01/0035834331 від 17 серпня 2015 року, в якому відображено порушення частини другої статті 287 Митного кодексу України, пункту 1 статті 395 Господарського кодексу України та частини другої статті 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування", внаслідок чого позивачем неправомірно використано пільги зі сплати ввізного мита (код пільги 152), яка передбачена частиною другою статті 287 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів.

Позивач вказує на безпідставність висновків контролюючого органу щодо відсутності у нього права на пільгу зі сплати ввізного мита по товарах, які імпортуються на митну територію України як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства, з огляду на нереєстрацію такої інвестиції, оскільки частина друга статті 287 Митного кодексу України не містить застережень щодо обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій для надання таких пільг та гарантій як звільнення від ввізного мита чи податку на додану вартість на імпорт.

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправними у зв'язку з відсутністю будь-яких правових підстав та передумов притягнення підприємства до відповідальності, позивач звернувсь до суду з вимогою про їх скасування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області форми "Р" № 032 від 03 вересня 2015 року та № 031 від 03 вересня 2015 року.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

ТОВ "Агропромінвест 08" у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 15-9/2677 від 24 червня 2014 року ТОВ "Агропромінвест 08" зареєстровано як юридична особа 19 березня 2008 року за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Матросова, буд. 22, ідентифікаційний код 35834331.

В період з 10 серпня 2015 року по 11 серпня 2015 року посадовими особами ГУ ДФС У Запорізькій області проведена документальна невиїзна перевірки дотримання ТОВ "Агропромінвест 08" вимог законодавства з питань державної митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів ввезених на митну територію України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства, що імпортувалися за вантажними митними деклараціями, оформленими в період з 03 березня 2014 року по 27 березня 2014 року, внаслідок проведення якої складено акт № н/012/15/08-01/0035834331 від 17 серпня 2015 року.

Так, в ході перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ "Агропромінвест 08" за вантажними митними деклараціями у період з 03 березня 2014 року по 27 березня 2014 року задекларовано товар зі звільненням від сплати ввізного мита за кодом 152 "товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капітану підприємства з іноземними інвестиціями". Відправник/експортер товару - N. V. Desmet Ballestra Group S. А. (Бельгія).

Іноземним інвестором до статутного капіталу ТОВ "Агропромінвест 08" здійснено внесок у матеріальній формі, а саме: комплектною оліякстракційною лінією з виробництва рослинної олії обрушеного насіння соняшнику (макухи) або соєвої пелюстки, продуктивністю 600 тон на добу по насінню соняшнику або 300 тон на добу по насінню сої, виробництва компанії N. V. Desmet Ballestra Group S. А. (Бельгія) загальною вартістю 3490000 євро.

При цьому, у відповідності до правовстановлюючих документів позивача основним видом діяльності підприємства є виробництво олії та тваринних жирів. ТОВ "Агропромінвест 08" є підприємством з іноземною інвестицією, оскільки іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) .

Однак, контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ "Агропромінвест 08" частини другої статті 287 Митного кодексу України, пункту 1 статті 395 Господарського кодексу України та частин другої статті 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування", внаслідок чого позивачем неправомірно використано пільги зі сплати ввізного мита (код пільги 152), яка передбачена частиною другою статті 287 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів.

Таким чином, на підставі висновків акту перевірки та відповідно до пункту 54.3.6 статті 54 Податкового кодексу України контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 03 вересня 2015 року:

1) № 032, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності" у розмірі 333682,84 грн., з яких 266946,25 грн. - за основним платежем та 66736,59 грн. - за штрафними санкціями;

2) № 031, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 66736,61 грн., з яких 53389,27 грн. - за основним платежем та 13347,34 грн. - за штрафними санкціями.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що підставою звільнення від сплати ввізного мита, якщо товари ввозяться на митну територію України іноземними інвесторами відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) є реєстрація внеску іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства. При цьому таку реєстрацію необхідно здійснити на початку використання обладнання (товарів) у своїй господарській діяльності, що позивачем не здійснено, внаслідок чого ТОВ "Агропромінвест 08" позбавлений права на пільгу.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення адміністративного позову, прийшов до висновку про помилковість тверджень контролюючого органу стосовно звільнення іноземних інвестицій від сплати мита при ввезенні на митну територію України під зобов'язання декларанта щодо підтвердження факту державної реєстрації цих інвестицій в семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації іноземних інвестицій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Поняття іноземних інвестицій міститься у статті 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" та означає цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Підприємство з іноземними інвестиціями - це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Агропромінвест 08" є підприємством з іноземною інвестицією, оскільки іноземна інвестиція в статутному капіталі становить не менше 10 відсотків, що підтверджується правовстановлюючими документами позивача.

На момент спірних правовідносин діяла частина стаття 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування", якою визначено, що державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання.

Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом.

Аналогічне положення кореспондується у статті 395 Господарського кодексу України.

Приписами статті 2 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів господарювання, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

В силу статті 3 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів господарювання, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом статті 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України (4495-17) .

Згідно зі статтею 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України (2755-17) та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини третьої статті 7 Митного кодексу України засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

За такого правового врегулювання колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що оподаткування митними платежами товарів, які переміщуються через митний кордон України як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, регулюється виключно Митним кодексом України (4495-17) .

Разом з цим, Закон України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) як спеціальний закон про іноземні інвестиції не регулює питання митного та податкового законодавства як це вказано у статті 3 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів господарювання, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження", а отже не встановлює підстави та умови звільнення від оподаткування митом товарів, які ввозяться на територію України в якості іноземної інвестиції.

Приписами частини другої статті 287 Митного кодексу України передбачено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах.

Отже, Митний кодекс України (4495-17) як єдиний нормативний акт, що визначає митні пільги для товарів, які ввозяться на митну територію України як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, не встановлює застережень стосовно можливості надання таких пільг лише за умови державної реєстрації іноземних інвестицій, а передбачає в якості єдиної умови, за якою виникає обов'язок сплати ввізного мита на загальних підставах, відчуження таких товарів раніше трьох років з часу їх зарахування на баланс підприємства або використання.

Доводи контролюючого органу про те, що ТОВ "Агропромінвест 08" позбавлений права на пільгу, оскільки підставою звільнення від сплати ввізного мита, якщо товари ввозяться на митну територію України іноземними інвесторами відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) є реєстрація внеску іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства спростовується Порядком державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 139 від 06 березня 2013 року (139-2013-п) , який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок).

Так, пунктом 2 вищевказаного Порядку встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями у семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій або її анулювання.

Згідно з пунктом 4 Порядку для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа (далі - заявник) подає органу державної реєстрації такі документи:

інформаційне повідомлення згідно з додатком 1 до цього Порядку у трьох примірниках з відміткою територіального органу Міністерства доходів і зборів за місцем здійснення інвестицій про їх фактичне здійснення. Зазначене повідомлення заповнюється згідно з додатком 2 до цього Порядку;

документи, що підтверджують форму здійснення іноземних інвестицій (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори тощо);

документи, які підтверджують вартість іноземних інвестицій, що визначається відповідно до статті 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено терміну, протягом якого підприємство з іноземними інвестиціями має звернутись до уповноважених органів для здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій, оскільки чинне законодавство не містить обов'язку саме підприємству з іноземними інвестиціями здійснювати таку реєстрацію.

Слід зауважити, що обов'язок реєстрації внеску іноземних інвестицій у підприємство закріплено за іноземним інвестором, а не за самим підприємством.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що ТОВ "Агропромінвест 08" правомірно застосовано пільгу у вигляді звільнення від сплати мита при ввезенні даного обладнання на територію України, оскільки ввезене на митну територію обладнання є іноземною інвестицією в розумінні статті 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" та до визначеного частиною другою статті 287 Митного кодексу України строку не відчужено і використовується позивачем у власній господарській діяльності.

За приписами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.