розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", яке діє через представника ОСОБА_6, на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2016 року,

У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") звернулось до суду з указаним позовом, в якому вказуючи на порушення відповідачами Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , а саме у зв'язку з їх самовільним підключенням електроустановок до електричної мережі позивача без порушення схеми обліку, після припинення електропостачання, просило стягнути з відповідачів солідарно 12 371,09 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Судами було встановлено, що 28 січня 2014 року представниками позивача складений акт № 193600 про порушення відповідачами пунктів 42, 48 ПКЕЕН (1357-99-п) , а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі позивача без порушення схеми обліку, після припинення електропостачання у зв'язку з порушенням Правил. Відповідачем на підставі цього акта зроблено перерахунок за спожиту електричну енергію та нараховано до сплати відповідачам 12 371,09 грн.

Відповідач ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 придбала 20 грудня 2010 року. У п. 4 цього договору визначено, що відчужувана квартира оглянута покупцем; недоліків, які перешкоджають використанню квартири за цільовим призначенням (для житла) на момент огляду не виявлено; борги за комунальні послуги продавець зобов'язується сплатити самостійно. Крім того, на момент підписання договору попередній власник стверджував, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення щодо квартири (п. 3 цього договору).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що в ході судового розгляду справи не було встановлено, що саме з вини відповідачів були порушені ПКЕЕН (1357-99-п) , а тому відсутні підстави для стягнення з них вартості необлікованої електричної енергії.

Так, позивачем у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України не надані належні і допустимі докази на підтвердження того, що відповідачі були повідомлені про відключення придбаної ними квартири від електричної мережі, при цьому, вони добросовісно користувалися електричною енергією та сплачували її вартість. Крім того, у період з 20 грудня 2010 року (придбання позивачами квартири) до 28 січня 2014 року (складення представниками позивача акта про порушення ПКЕЕН (1357-99-п) ) контролерами позивача було проведено 17 обходів з перевірки показників лічильника, а тому твердження позивача про відключення квартири відповідачів від електричної мережі не заслуговують на увагу. Також з указаного вбачається, що позивачу було відомо, що відповідачі є споживачами електричної енергії.

На підставі вказаного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення про відмову в задоволенні позову.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Отже підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, а тому їх необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", яке діє через представника ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2016 року залишити без змін.