за позовом комунального закладу "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Орльонок" Солонянського району" до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою комунального закладу "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Орльонок" Солонянського району" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року,

У вересні 2011 року комунальний заклад "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Орльонок" Солонянського району" (далі - ДЗО "Орльонок") звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ( далі - ФСС з ТВП) про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням додаткових пояснень та уточнень до позову, позивач зазначав, що у зв'язку із тим, що заявки на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячому закладі оздоровлення до робочого органу ФСС з ТВП надавалися підприємствами-страхувальниками, на яких працюють батьки дітей, які оздоровлювались в ДЗО "Орльонок", а закладу батьки сплачували повну вартість путівки, позивач фактично не був отримувачем коштів ФСС з ТВП, тому і не повинен сплачувати штрафні санкції, застосовані оскаржуваним рішенням. Ніяких коштів з окремого рахунку позивач не отримував, всі кошти були сплачені безпосередньо батьками та підприємствами, де вони працюють. На путівках відсутні штампи "Оплачено за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності".

Водночас, станом на 23 серпня 2011 року договір про здійснення фінансування за рахунок страхових коштів ФСС з ТВП між позивачем та відповідачем укладено не було. Крім того, відповідачем було порушено терміни проведення перевірки позивача, за результатами якої винесено оскаржуване рішення, а також порядок повідомлення позивача про її проведення, при цьому з матеріалів справи взагалі неможливо встановити яка саме перевірка була проведена (планова чи позапланова). Протиправним є висновок цієї перевірки про оздоровлення в ДЗО "Орльонок" чотирьох дітей віком до 7 років, викладений в акті перевірки, оскільки, як визнано самим відповідачем, в ході додаткового з'ясування обставин було встановлено, що таких дітей було не чотири, а дві дитини. Проте, спірне рішення, яким до позивача, зокрема, застосовано штрафні санкції за порушення у вигляді оздоровлення за кошти Фонду чотирьох дітей віком до 7 років (а не двох), ніхто не перераховував та не скасовував. Разом з тим, наведене порушення, незалежно від кількості оздоровлених дітей віком до 7 років, взагалі не є порушенням, оскільки п.3 статті 13 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" встановлено, що діти віком від 4 до 6 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками або іншими законними представниками, що і мало місце в даному випадку, оскільки матері двох дітей віком до 7 років - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали виховательками в другій табірній зміні в загонах, де оздоровлювались їх діти.

Щодо другого порушення, визначеного актом перевірки, у вигляді перевищення норми харчування дітей, то і воно не мало місця, оскільки меню, за яким харчувалися діти, погоджене головним державним лікарем Генічеського району, що, в свою чергу, означає, що порції їжі, якими годували дітей, за своїм розміром та калорійністю повністю відповідали діючому законодавству. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, у задоволенні позовних вимог ДЗО "Орльонок" - відмовлено.

В касаційній скарзі ДЗО "Орльонок" не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить скасувати їх рішення з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У своїх запереченнях ФСС з ТВП зазначає на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи було повно і всебічно встановлено фактичні обставини справи, надано їм належну правову оцінку та у відповідності із вимогами матеріального і процесуального права вирішено цей спір.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, а з ним погодився і суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність спірного рішення, оскільки порушення, що були встановлені під час перевірки підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підстави для визнання протиправним та скасування рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення ФСС з ТВП № 034 від 02 вересня 2011 року, яким застосовані фінансові санкції до позивача - відсутні.

Аналізуючи зміст позовної заяви та обґрунтування касаційної скарги, колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу директора Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення ФСС з ТВП № 95-В від 19 серпня 2011 року та направлення № 736/04 від 19 серпня 2011 року № 736/04 головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення ФСС з ТВП Лиман Т.Ю., головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення ФСС з ТВП Єфімовою М.В. 23-25, 27 та 29 серпня 2011 року проведена планова перевірка правильності використання коштів ФСС з ТВП цільового призначення на часткове утримання у ДЗО "Орльонок", за результатами якої 29 серпня 2011року складено Акт.

Під час перевірки встановлені порушення п.1.4 Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів ФСС з ТВП, затвердженим постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 року № 17 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2009 року за № 502/16518 (z0502-09) , яке виявилося в тому, що в дитячому таборі було оздоровлено чотирьох дітей, які не досягли 7 років, а також порушення постанови Правління Фонду від 04 березня 2011 року № 17 "Про затвердження граничних норм витрат на харчування, лікування та культурне обслуговування дітей, які є членами застрахованих осіб, у дитячих закладах оздоровлення на 2011 рік", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 450/19188 (z0450-11) , що виявилося у здійсненні харчування дітей у таборі з перевищенням норм харчування дітей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах" № 1591 від 22 листопада 2004 року (1591-2004-п) , що призвело до використання з порушенням коштів Фонду по статті харчування у сумі 39178,65 гривень (в тому числі кошти Дніпропетровської області 35395,73 гривень та кошти Полтавської області 3782,92 гривень).

За результатами розгляду матеріалів перевірки Виконавчою дирекцією Дніпропетровського відділення ФСС з ТВП на підставі статті 22, пункту 6 частини першої статті 28, статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" прийнято рішення № 034 від 02 вересня 2011 року про повернення коштів ФСС з ТВП, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій, згідно якого до Комунального закладу "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Орльонок" Солонянського району застосовано фінансові санкції в таких розмірах: не прийнято до зарахування витрат на суму 36 991,73 гривень; накладено штраф на суму 18 495,86 гривень, а всього - 55 487,59 гривень.

Порядок проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 30 (z0394-11) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 року за № 394/19132 (z0394-11) (далі - Порядок № 30).

Згідно п.3.5. Порядку № 30 (z0394-11) про проведення планової перевірки отримувачі страхових коштів Фонду повідомляються не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення. Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з повідомленням про вручення, телефонограмою або надається під розписку керівнику, головному бухгалтеру або іншій уповноваженій особі об'єкта контролю.

Відповідно до п.3.9 Порядку № 30 (z0394-11) тривалість проведення перевірки встановлюється з урахуванням обсягу робіт, які належить виконати під час її проведення, та кількісного складу посадових осіб органу Фонду. При цьому строк проведення планової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Як встановлено судом першої інстанції, означена перевірка позивача була планова, зазначені обставини також підтверджуються наказами Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення ФСС з ТВП від 15 липня 2011 року № 101 "Про затвердження Графіку проведення перевірок дитячих закладів оздоровлення (ДЗО) у 2011 році" та від 11 серпня 2011 року № 115/1 "Про внесення змін до Графіку проведення перевірок в ДЗО, затвердженого наказом по ВД ДОВ ФСС з ТВП від 15 липня 2011 року № 101" з додатками.

З матеріалів справи також вбачається, що про проведення перевірки позивач був повідомлений 27 липня 2011 року шляхом вручення такого повідомлення під особистий підпис уповноваженій особі його власника - Солонянської районної ради.

Про перенесення строку проведення перевірки у зв'язку із змінами у Графіку проведення перевірок дитячих закладів оздоровлення (ДЗО) у 2011 році на адресу позивача також направлявся лист від 18 серпня 2011 року № 06-02/732.

Позивач допустив посадових осіб органу ФСС з ТВП до перевірки.

Перевірка була проведена у строки, встановлені до п.3.9 Порядку № 30 (z0394-11) , а саме: у строк не більше 5 робочих днів.

При цьому слід зазначити, що наявність окремих порушень встановленої процедури проведення перевірки, за результатами якої прийнято рішення про застосування штрафних санкцій, не можуть нівелювати факту порушення суб'єктом контролю законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, а також порядку використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.

Щодо доводів позивача про те, що ДЗО "Орльонок" взагалі не є отримувачем коштів ФСС з ТВП працездатності, а тому і не може бути суб'єктом перевірки, проведеної відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 47 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообо'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2240-ІІІ (2240-14) ) для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.

Умови фінансування оздоровлення дітей, які є членами сімей застрахованих осіб, у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначено Порядком фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 року № 17 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2009 року за № 502/16518 (z0502-09) (далі - Порядок № 17).

Питання фінансування, оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду врегульовано розділом II Порядку №17, яким передбачено:

часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення (далі - ДЗО);

часткове фінансування ДЗО через страхувальника;

часткове фінансування ДЗО через організацію професійних спілок;

придбання путівок до ДЗО за рахунок коштів Фонду за повну вартість.

Пунктом 2.2.1 Порядку № 17 (z0502-09) встановлено, що часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення через страхувальника здійснюється робочим органом відділення Фонду за місцем обліку страхувальника у разі самостійної закупівлі ним путівок безпосередньо у дитячого закладу оздоровлення, який входить до переліку дитячих оздоровчих закладів, визначених правлінням відділення Фонду. Страхувальник попередньо письмово інформує робочий орган відділення Фонду про намір закупівлі путівок та надає калькуляцію вартості путівки до дитячого закладу оздоровлення.

Згідно з пунктом 2.2.2 Порядку № 17 (z0502-09) часткове фінансування дитячого закладу оздоровлення здійснюється шляхом перерахування коштів страхувальнику робочим органом відділення Фонду відповідно до наданої заявки.

При цьому, в разі часткового фінансування дитячого закладу оздоровлення через страхувальника укладення договору про часткове фінансування оздоровлення дітей між органом Фонду та ДЗО чинним законодавством не передбачено.

Перерахування коштів Фонду здійснюється робочим органом відділення Фонду на окремий рахунок страхувальника, вказаний у заявці та відкритий відповідно до умов частини другої статті 21 Закону № 2240-ІІІ, якою передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

З наведеного слідує, що робочий орган за місцем обліку страхувальника перераховує йому кошти в розмірі граничної норми витрат, які в подальшому страхувальником перераховуються дитячому закладу, оздоровлення.

На підтвердження часткового фінансування ДЗО "Орльонок" через страхувальників та перерахування останніми страхових коштів Фонду позивачу відповідачем надано завірені копії заявок страхувальників, платіжні доручення та банківські виписки, рахунок позивача із зазначенням суми, яка фінансується за рахунок коштів Фонду, розрахунок ціни путівки в ДЗО "Орльонок" на 2011 рік (калькуляцію вартості путівки), які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, твердження позивача про те, що він не був отримувачем коштів Фонду і не повинен підпадати під проведення перевірки є безпідставним і спростовується вищенаведеними обставинами.

Посилання позивача в обґрунтування того, що відповідач не оплачував путівки, оскільки на путівках відсутній штамп "Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" є також безпідставним, оскільки згідно з пунктом 2.4.4 Порядку № 17 (z0502-09) такий штамп в обов'язковому порядку проставляється виконавчою дирекцією відділення Фонду лише на путівках, що придбані за рахунок коштів Фонду за повну вартість, в той час, як у даному випадку мало місце здійснення Фондом часткового фінансування ДЗО (через страхувальників).

Крім того, пунктом 1.6 Порядку № 17 (z0502-09) визначено, що кошти Фонду виділяються на організацію харчування (у частині вартості набору продуктів харчування), лікування та культурне обслуговування дітей у межах граничних норм витрат.

Постановою правління ФСС з ТВП від 04 березня 2011 року № 17 "Про затвердження граничних норм витрат на харчування, лікування та культурне обслуговування дітей, які є членами застрахованих осіб, у дитячих закладах оздоровлення на 2011 рік" (далі - Постанова №17), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011 року за № 450/19188 (z0450-11) , затверджено на 2011 рік граничну норму витрат у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів ФСС з ТВП в розмірі 38,00 гривень (не більше 35,00 гривень на один людино-день на харчування дітей (у частині вартості набору продуктів харчування) та не більше 3,00 гривень на один людино-день з розрахунку на оздоровчу зміну на лікування та культурне обслуговування дітей).

Норми харчування дітей в оздоровчих закладах затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 (1591-2004-п) "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах" (далі - Постанова КМУ № 1591), пунктом 3 якої визначено, що відповідні органи зобов'язані забезпечити дотримання норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах, затверджених цією постановою, у межах відповідних бюджетних призначень. Норми розраховані на одну дитину на день в грамах.

Як встановлено під час перевірки, згідно калькуляції повна вартість путівки у 2011 році до ДЗО "Орльонок" складала 2 520,00 гривень, в тому числі: господарські витрати - 1 722,00 гривень та витрати на харчування, лікування та культобслуговування дітей - 798,00 гривень, які фінансувалися за рахунок коштів Фонду. Отже, з урахуванням максимальної суми витрат на харчування дітей, які оздоровлювалися за рахунок коштів Фонду, враховуючи тривалість зміни 21 день, витрати на харчування дітей за весь оздоровчий сезон складають 288 120,00 гривень, в тому числі по змінах:

- в І зміну - 8 820,0 гривень (12 дітей *21 день *35 грн.);

- в II зміну - 141 855,0 гривень (193 дитини*21 день* 35 грн.);

- III зміну - 114 660,0 гривень (156 дітей*21 день*35 грн.);

- в IV зміну - 22 785,0 гривень (31 дитина*21 день *35 грн.).

Позивачем здійснювалося складання щоденних меню-розкладів, на підставі примірних двотижневих меню та з урахуванням наявних продуктів та продовольчої сировини, як це визначено "Порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року № 242/329 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за № 661/10941 (z0661-05) . Меню-розклад складається єдиним для всіх дітей закладу (пункт 23). Кількість продуктів (вага брутто), що використовуються, записується у меню-розкладі у вигляді дробу: у чисельнику - на одну дитину, у знаменнику - на всіх дітей. Обов'язково указується повна назва страв та їх вихід.

Як вбачається з Акту перевірки, харчування дітей здійснювалось за нормами, які не відповідають нормам харчування, затверджених постановою КМУ № 1591 (1591-2004-п) , і суд першої інстанції дослідивши цю обставину, навів у постанові перелік продуктів, норму закладки та фактичне використання.

Дитячий заклад оздоровлення повинен використовувати кошти Фонду на харчування з метою їх раціонального та повного витрачання, дотримуючись норм діючого законодавства, зокрема в частині денної норми харчування, заміни продуктів за енергоцінністю.

При розрахунку вартості продуктів харчування, які використані понад установлену Постановою КМУ № 1591 (1591-2004-п) норму, була врахована тільки кількість дітей, які оздоровлювалися за рахунок коштів Фонду.

Перевіряючими було зроблено розрахунок за кожний день по меню-розкладках продуктів харчування, які перебільшують норми, затверджені постановою КМУ № 1591 (1591-2004-п) .

Доводи скаржника про те, що висновки перевірки не підтверджуються документально, спростовуються Актом перевірки та додатками до нього, у тому числі і додатком № 4. При цьому, в Акті перевірки зазначено про те, що отримувач страхових коштів надати письмові пояснення на підтвердження правильності застосування норм харчування, які не відповідають законодавчо встановленим нормам відмовився.

Перевіркою позивача було встановлено всього завищення норми харчування по окремих видах продуктів на загальну суму 39 178,65 гривень (в т.ч. для дітей, які оздоровлювалися за рахунок коштів Полтавської області 3 782,92 гривень та Дніпропетровської області 35 395,73 гривень), в тому числі по змінах: І - 912,0 гривень; II - 18 519,30 гривень; III - 12 252,8 гривень; IV - 3 711,63 гривень.

Судом першої інстанції також здійснено перевірку та надано правову оцінку висновкам відповідача, викладених в Акті, про оздоровлення дітей віком до 7 років.

Так, в Акті зазначено, що чотирьом дітям, а саме: ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, направлена на оздоровлення Управлінням сім'ї та молоді м. Дніпродзержинська, путівка № 756), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, направлений на оздоровлення Солонянським відділом освіти, путівка № 800), ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, направлений на оздоровлення Солонянським відділом освіти, путівка № 824) та ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_4, направлена на оздоровлення міською профспілковою організацією працівників державних установ м. Кривого Рогу, путівка № 1132) на момент заїзду до ДЗО "Орльонок" Солонянського району не виповнилося 7 років.

Судом також встановлено, що Міською профспілковою організацією працівників державних установ м. Кривого Рогу та Управлінням сім'ї та молоді м. Дніпродзержинська заявки по двох путівках на дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_8, яким на момент заїзду до ДЗО "Орльонок" не виповнилося 7 років, не були погоджені, так як вони придбані за повну вартість, без використання коштів Фонду. Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення та застосовуючи до позивача фінансові санкції, відповідач не враховував суму часткового фінансування по двох вищезазначених дітях (ОСОБА_5 та ОСОБА_8.), у зв'язку із чим штраф в цій частині відповідачем не застосовано.

Розрахунок штрафних санкцій за порушення п.1.4 Порядку № 17 (z0502-09) здійснено наступним чином: сума страхових коштів 1 596,00 гривень (гранична норма витрат за 21 день на одну дитину - 798,00 гривень х 2), витрачених на оздоровлення дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким на момент заїзду до ДЗО "Орльонок" не виповнилося 7 років і оздоровлення яких було здійснено частково за рахунок коштів Фонду, не прийнята до заліку, через що застосовано штраф (50%).

Відповідальність отримувача страхових коштів за порушення порядку їх використання визначена статтею 30 Закону № 2240-ІІІ, якою встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів отримувачі страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Таким чином, за порушення порядку використання коштів Фонду по статті харчування в сумі 35395,73 грн. (кошти Дніпропетровської області), розмір штрафу складає 17697,86 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні санкції до позивача застосовано правильно і оскаржуване рішення є правомірним.

Суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, дав належну оцінку доказам зібраним по справі, прийняв правильне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.