Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Макгри" до Державної служби геології та надр України про скасування наказу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року,

У листопаді 2015 року приватне підприємство "Макгри" (далі - ПП "Макгри") звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України про скасування наказу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до наказу Державної служби геології та надр України № 48 від 7 лютого 2013 року "Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" зупинено дію та анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4210 від 22 лютого 2007 року.

Просить суд скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 48 від 7 лютого 2013 року в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами так як він прийнятий необґрунтовано та безпідставно, а також просить суд зобов'язати Державну службу геології та надр України відновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 4210 від 22 лютого 2007 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року позов задоволено.

Скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 7 лютого 2013 року "Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4210 від 22 лютого 2007 року, наданого ПП "Макгри".

Зобов'язано відповідача відновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 4210 від 22 лютого 2007 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року і прийнято нову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 48 від 7 лютого 2013 року "Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4210 від 22 лютого 2007 року, наданого ПП "Макгри".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник Державної служби геології та надр України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їх рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У запереченнях представник ПП "Макгри" вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 22 лютого 2007 року ПП "Макгри" отримало спеціальний дозвіл № 4210 на користування надрами з метою видобування суглинків в якості сировини для виробництва цегли з Мало - Ходачківського родовища терміном дії до 17 листопада 2019 року.

За наслідками планової перевірки ПП "Макгри" Західним регіональним територіальним сектором Управління державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання надр складено акт № 169 від 8 листопада 2011 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме: в порушення статті 24 Кодексу України про надра: не виконані пункти 3, 4, 5, 6 додатка 2 до Угоди про умови користування надрами - Програма робіт: відсутні гірничий відвід та документи на земельну ділянку, надану для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, на час перевірки родовище не розробляється; в порушення вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пп.8 п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (615-2011-п) , норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1997 року, п 10.16 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід, затвердженої наказом ДКЗ України від 2 грудня 2004 року № 263 (z1595-04) , не проводився радіаційний контроль сировини та готової продукції; в порушення статті 51 Кодексу України про надра, статті 24 Гірничого закону України - не погоджений проект розробки і рекультивації родовища.

На підставі вказаного акта наказом Державної служби геології та надр України № 631 від 20 грудня 2012 року "Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" зупинено дію спеціального дозволу № 4210 від 22 лютого 2007 року на користування надрами, наданого ПП "Макгри", та надано надрокористувачу 21 календарний день для усунення порушень.

Відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 7 лютого 2013 року № 48 "Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4210 від 22 лютого 2007 року, наданого ПП "Макгри", у зв'язку з невжиттям надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Таким чином, об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт тощо.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу, законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Зокрема згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року (615-2011-п) , можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу, але не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами воно може припинятися лише у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, в постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі 21-164а11, від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13, від 11 листопада 2014 року у справі № 21-482а14, яка відповідно частини 1 статті 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці.

Оскільки припинення права користування надрами здійснюється у судовому порядку, а відповідач за відсутності згоди ПП "Макгри" не дотримався такого порядку вирішення питання про припинення спеціального дозволу на користування надрами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України № 48 від 7 лютого 2013 року.

Разом з тим, Львівський апеляційний адміністративний суд не погодився із рішенням суду першої інстанції про підставність позовних вимог у частині зобов'язання відповідача відновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 4210 від 22 лютого 2007 року.

Відмовляючи у задоволенні вимог у цій частині суд апеляційної інстанції виходив із того, що такі дії є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, так як за змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначений висновок суду апеляційної інстанції вважає обґрунтованим і таким, що зроблений на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222- 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.