Державна податкова інспекція у Личаківському районі міста Львова (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів у розмірі 63740,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року позов був задоволений повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів у розмірі 63740,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року було скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року і залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Підставою для звернення з даним позовом стало виникнення у відповідача заборгованості з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 63740,00 грн. у зв'язку з його несплатою під час здійснення першої реєстрації 30 вересня 2009 року автомобіля марки MАN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

В свою чергу, ОСОБА_1, заперечуючи проти позову, посилалась на те, що при здійсненні першої реєстрації автомобіля марки MАN, 2001 року випуску, об'єм двигуна 6374 см3, державний номерний знак НОМЕР_2, нею були виконані усі вимоги, встановлені Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) , зокрема, сума податку була сплачена, квитанція про сплату податку знаходиться в Львівському відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ, з урахуванням того, що баз сплати податку реєстрація транспортного засобу не здійснюється. Також, ОСОБА_1 вказала, що автомобіль марки MАN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, об'єм двигуна 6374 см3, їй не належить.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскільки відповідачем проводилася перша реєстрація транспортного засобу, а податок з власників транспортних засобів не надходив до бюджету, то відповідачем не виконаний обов'язок щодо сплати цього податку, який підлягає стягненню в дохід місцевого бюджету.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, виходив з того, що податковим органом не доведено факт несплати відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин при першій реєстрації транспортного засобу, з урахуванням того, що постановою старшого слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області від 05 жовтня 2010 року ОСОБА_1 була визнана потерпілою в кримінальній справі № 181-0062, порушеній за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190, частинами 1, 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Вказана кримінальна справа виділена із кримінальної справи № 181-0311, порушеної щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 364, частиною 1 статі 365 Кримінального кодексу України (2341-14) .

Однак, повністю погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2009 року ОСОБА_1 здійснила першу реєстрацію придбаного за кордоном автомобіля марки МAN, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, об'єм двигуна 6871 куб. см. (арк. справи 66).

28 квітня 2010 року ДПА України у Львівській області листом № 9504/10/17-108/174 звернулась до начальника УДАІ ГУ МВС у Львівській області з проханням надати інформацію щодо сплати податку з власників транспортних засобів під час проведення першої реєстрації автомобілів, ввезених на територію України, починаючи з 2008 року.

Листом від 31 серпня 2010 року № 9/2074 за підписом начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області надано запитувану інформацію, згідно якої ОСОБА_1 має у власності автомобіль марки МAN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3. Квитанція про сплату податку з власників транспортних засобів відсутня, оплата не проведена (арк. справи 7, 26-27).

Згідно довідки Західного ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" від 16 липня 2010 року № 2867, наданої на запит ДПА у Львівській області, серед платежів, проведених через рахунки Західного ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" по заданих реквізитах, у тому числі ОСОБА_1, не знайдено (арк. справи 8).

ДПІ у Личаківському районі м. Львова було складено довідку "Про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" № 1285/17-010 від 24 січня 2011 року, згідно якої встановлено заниження ОСОБА_1 податку з власників транспортних засобів на 63740,00 грн. (арк. справи 10).

З розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні вбачається, що сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету, становить 63740,00 грн. (об'єм двигуна автомобіля 6374 см3, ставка податку за 100 см3 становить1000,00 грн., 1000 х 6374 / 100 = 63740,00 грн.) (арк. справи 9).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Частиною 4 статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до частини 6 статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

У відповідності до абзацу 12 пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (1388-98-п) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Згідно з абзацом 1 пункту Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (1388-98-п) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які вперше реєструються в Україні, є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу їх реєстрацію. Так, передумовою першої реєстрації транспортних засобів закон визначає пред'явлення особами, які здійснюють першу реєстрацію, органам, які здійснюють таку реєстрацію, квитанцій або платіжних доручень про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки. Відсутність документів про сплату податку є умовою, за якою перша реєстрація в Україні транспортних засобів не може бути здійснена.

Таким чином, для правильного вирішення справи судам попередніх інстанцій необхідно встановити який саме транспортний засіб був придбання ОСОБА_1 та встановити факт подання безпосередньо нею заяви про реєстрацію такого транспортного засобу на своє ім'я разом із відповідними документами.

Крім іншого, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 визнана потерпілою в кримінальній справі № 181-0062, порушеній за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190, частинами 1, 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Дана кримінальна справа виділена із кримінальної справи № 181-0311, порушеної щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 364, частиною 1 статі 365 Кримінального кодексу України (2341-14) (арк. справи 76).

Таким чином, з огляду на те, що законодавство забороняє здійснювати першу реєстрацію транспортного засобу за відсутності документів про сплату податку, а здійснення першої реєстрації транспортного засобу уповноваженим органом без сплати податку з власників транспортних засобів є порушенням вимог законодавства, та з огляду на факт наявності зазначених вище кримінальних справ, суди повинні належним чином з'ясувати обставини щодо фактичної сплати відповідачем податку у передбаченому законодавством порядку шляхом ініціювання платежів через платіжні системи, передбачені законодавством України.

Також, для встановлення обставин справи судам необхідно з'ясувати, чи було прийняте відповідне рішення по кримінальній справі, по якій ОСОБА_1 була визнана потерпілою.

Вказані обставини входять до предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.

Відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.