розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва", про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 7 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 серпня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 27 квітня 2015 року з квартирі № 114, що розташована поверхом вище над її квартирою, власником якої є ОСОБА_5, відбулось залиття належної позивачу квартири. Згідно зведеного кошторису від 14 липня 2015 року з визначення вартості збитку нанесеного власнику через пошкодження оздоблення квартири, складеного КП "Київжитлоспецексплуатація" розмір матеріальної шкоди становить 2 916 грн які вона просить стягнути з відповідача, а також моральну шкоду, яку оцінила в 3 000 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 7 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 серпня 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2 916,40 грн на відшкодування майнової шкоди, 274,40 грн витрат за здійснення розрахунку зведеного кошторису, 2 000 грн моральної шкоди, 2 200 грн витрат на правову допомогу та судовий збір у розмірі 974,40 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вирішуючи спір, суди на підставі наданих сторонами доказів, яким дали оцінку відповідно до ст. 212 ЦПК, встановили фактичні обставини справи та вірно виходив із наявності сукупності умов для покладення відповідальності за затоплення квартири на відповідача, який не довів відсутності своєї вини у завданні шкоди.

Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 23, 1166, 1192 ЦК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 7 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 серпня 2016 року залишити без змін.